• забезпеченість технічної, технологічної, інформаційної незалежності України в інформаційних телекомунікаціях.
Інформаційна безпека України як соціально-політичне явище включає в себе багато окремих складових і е сукупним процесом, який потенційно містить чисельні загрози та небезпеки, а також шляхи управління ними. Сучасна українська соціально-економічна ситуація, недосконалість організації державної влади і громадянського суспільства, загострення міжнародних і міжнаціональних проблем створюють широкий спектр внутрішніх і зовнішніх загроз інформаційній безпеці країни. Рівень розвитку і модернізації інформаційного простору визначає статус держави на геополітичній арені, а також необхідні умови для забезпечення її національної безпеки.
Інформаційна безпека — поняття комплексне, а отже, і забезпечена вона може бути лише за допомогою комплексного підходу, що є відлунням проблем забезпечення інформаційної безпеки в якості міждисциплінарних, комплексних і системних.
Управління забезпеченням інформаційної безпеки в цілому є однією з важливих функцій держави. Його сутність полягає в забезпеченні скоординованої національної стратегії на державному, регіональних і локальних рівнях при взаємоузгодженому розподілу обов'язків нормативно-правого, інформаційного, морально-психологічного, документацій його і ресурсного забезпечення. З боку держави необхідно постійно здійснювати співставлення загроз і небезпек із наявними ресурсами щодо управління ними. Потрібна всебічна деталізація прав, обов'язків, повноважень і відповідальності усіх складових системи управління національною безпекою. Важливо на додаток до тих функцій, що вже містяться у державному реєстрі, створити нові класифікатори функцій органів виконавчої влади на всіх рівнях системи державного управління стосовно питань забезпечення внутрішньої інформаційної безпеки.
Виняткове значення має зміцнення нормативно-правової бази функціонування інформаційного середовища, діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки. Ми дійшли висновку, що динамізм відносин в інформаційній сфері постійно випереджає розвиток суспільної правосвідомості, встановлені регулятори суспільних відносин, ускладнює створення стабільної правової регламентації. Відставання, недосконалість нормативно-правової бази дозволяє окремим суб'єктам реалізовувати свої протиправні наміри і можливості в інформаційній сфері щодо широкого спектра інтересів інших як суб'єктів, так і об'єктів національної безпеки.
Безперечним є удосконалення нормативно-правової бази забезпечення інформаційної безпеки України, яке б відповідало не лише міжнародним стандартам, а передусім українським національним інтересам в інформаційній сфері. При чому важливою є не стільки статика окремих нормативно-правових актів, скільки динаміка доповнень, яка б містила механізми генерації нових рішень, проектів, що дозволяють діяти в темпі, які диктує інформаційне суспільство.
Україна потребує такі нормативно-правові акти, які б упорядкували відносини з формування і ведення інформаційних ресурсів державного, регіонального і локального рівнів. Актуальним є нормативне закріплення орієнтації державних і суспільних інформаційних ресурсів на діяльність органів державного управління. Також потребують вирішення проблеми правового регулювання інформаційних технологій, які створюють інфраструктуру інформаційного суспільства, питання інтелектуальної власності в сфері інформаційних відносин. Необхідні нормативно-правові акти, які б регулювали суспільні відносини в сфері обліку та моніторингу в інформаційній сфері.
Слід законодавчо встановити затверджені положення: про обов'язковий склад і основну технічну комплектацію виробничих і корпоративних мереж, які впливають на стан інформаційної безпеки;
про обов'язкові вимоги по інформаційній безпеці систем, програмного і апаратного забезпечення; про безпечне ведення бізнесу із використанням нових інформаційних технологій і глобальних інформаційних мереж.
Потребують подальшого вирішення питання щодо розробки комплексу інформаційних стандартів із урахуванням забезпечення інформаційної безпеки, розвиток системи сертифікації інформаційних продуктів, систем і послуг, створення системи ліцензування діяльності організацій по окремих напрямах формування єдиного інформаційного простору України.
Усе це уможливлюється із розробленням і прийняттям Концепції національної безпеки України і відповідно Доктрини інформаційної безпеки як керівного документу для усіх законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини в сфері забезпечення інформаційної безпеки.
Контрольні запитання для самоперевірки
• 1. Поняття та зміст інформаційної безпеки.
• 2. Стан правового забезпечення інформаційної безпеки України.
• 3. Основні загрози національній безпеці в інформаційній сфері на сучасному етапі розвитку України.
• 4. Зміст системи інформаційної безпеки.
• 5. Мета та завдання системи забезпечення інформаційної безпеки.
• 6. Основні напрями державної політики національної безпеки в інформаційній сфері.
Завдання для самопідготовки
• 1. Розробити проект Доктрини інформаційної безпеки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 2. Приємного читання.
