При формуванні механізму нормативно-правового забезпечення національної безпеки слід спиратися на принципи забезпечення вже проголошених, існуючих національних інтересів та утвердження нових, що відповідають реаліям об'єктивної дійсності. Кожен представник української нації має звільнити себе від пут самовизначення поза нацією, лише у її лоні, лише у супроводі реалізації інтересів представників усіх національних меншин, що проживають на території України — українського народу — через усвідомлення необхідності існування національної ідеї. Через цю ідею і під нею має відбуватися розвиток кожного представника української нації.
Конституція України закріпила життя особи та здоров'я, права і свободи, честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю. Через що не буде перебільшенням говорити про виключне значення для матеріалізації у праві, його принципах і нормах положень щодо забезпечення національної безпеки.
При нормативно-правовому забезпеченні національної безпеки питання про необхідність удосконалення нормативної правової бази постає закономірно. Адже говорити про існування у нашій країні дійсно системи права у сфері національної безпеки (у кібернетичному розумінні) поки що важко. Саме тому, забезпечення національної безпеки, побудова СНБ мають відбуватись у певному, заздалегідь підготовленому середовищі, створеному за допомогою права. Привнесення до національної системи права сильного, стабільного, системного елементу у вигляді нормативно-правового системного забезпечення НБУ, може стати цементуючим ядром цієї системи і послугувати сильним поштовхом для приведення усіх норм права до єдиної системи, ідея якої має ґрунтуватися на засадах забезпечення національних інтересів.
Мета створення цього ядра — закладення основ для методологічно обґрунтованого прийняття будь-якого нормативно-правового акта через необхідність, доцільність, потребу, рівень і можливість задоволення національних інтересів. Ефективність кожного нормативно-правового акта перевіряється зіставленням очікуваного результату з реальним.
Нині національне законодавство не повністю віддзеркалює потреби та інтереси нації, тим більш, забезпечує ефективне функціонування СНБ. Саме тому пріоритетними вважаються законодавчі акти, що спрямовані на регулювання функціонування СНБ. Це, насамперед, закони України "Про національну безпеку України", "Про Агентство національної безпеки", "Про недержавне забезпечення національної безпеки України" тощо. Напрям щодо створення системи права може мати й інший вектор: створення кодексу національної безпеки, дія якого спрямовувалася б на регулювання суспільних відносин у сфері національної безпеки. При цьому створення даних правових актів не є самоціллю, адже право, хоча і становить міру рівності, свободи та справедливості, все ж таки відіграє допоміжну роль. Отже, найважливішим критерієм існування того чи іншого Закону має бути його корисність, здатність врегульовувати суспільні відносини у тих чи інших сферах суспільного життя. До того ж національна безпека, будучи системним явищем, не може розглядатися в межах одного закону, вона має створювати засади до побудови відповідних інститутів права як адекватних засобів регулювання функціонування складних систем.
Хаотичність, безсистемність, а іноді ірраціональність прийняття нормативно-правових актів, є відображенням неповного усвідомлення важливості застосування методології системного підходу щодо дослідження складних явищ, яким є національна безпека.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль права в забезпеченні національної безпеки“ на сторінці 2. Приємного читання.
