Розділ «ГЛАВА 5. КРАЇНИ СНД В ПОЛІТИЦІ УКРАЇНИ»

Нестабільність ситуації навколо Придністров'я штучно створює офіційний Кишинів, який реалізує політику економічної реінтеграції де-факто відокремленого Придністров'я. Молдовські лідери стверджують, що Придністров'я загрожує не тільки економіці Молдови, а й безпеці всього регіону. США, вітаючи боротьбу з тероризмом і підтримуючи молдовські власті, веде власну гру з посиленням свого впливу в регіоні. Європейський Союз, який заінтересований у безпеці і стабільності навколо своїх кордонів, також уважно спостерігає за подіями навколо проблеми. Українська сторона запропонувала конкретний механізм розблокування складного питання. Водночас молдовська сторона ініціювала встановити на українсько-молдовському кордоні міжнародний моніторинг, розпочавши роботу місії ОБСЄ, розташувавши її на українській території в Одесі. Наприкінці квітня 2004 р. посередникам від Росії, України та ОБСЄ вдалося розблокувати переговорний процес. 14—15 грудня 2004 р. у Відні відбулася спеціальна зустріч з придністровського врегулювання.

11—12 вересня 2004 р. в Кишиневі за участі Ради Європи відбулася міжнародна конференція "Заморожені конфлікти — підхід демократичної стабільності: випадок Придністров'я". Президент Республіки Молдова В. Воронін офіційно запропонував Європейському Союзу стати постійним учасником процесу придністровського врегулювання. Невдовзі в Одесі було відкрито представництво Європейського Союзу. Україна й надалі наголошує на незмінності позиції щодо вирішення придністровської проблеми, її заінтересованості у якнайшвидшому подоланні нинішньої кризи та досягненні остаточного врегулювання.

Черговим відлунням придністровської кризи стало припинення функціонування у вересні 2005 р. в Придністровському регіоні Республіки Молдова шкіл, у яких викладання здійснюється молдовською мовою з використанням латинської графіки. Українське зовнішньополітичне відомство виступило з заявою, у якій, зокрема, йшлося про те, що Україна глибоко стурбована подальшим загостренням ситуації навколо придністровського врегулювання, каталізатором якого стали дії тираспольської адміністрації, спрямовані на припинення функціонування в Придністров'ї шкіл з молдовською мовою. "Україна, як і раніше, переконана, що подібні дії суперечать європейським стандартам щодо забезпечення прав і свобод людини та завдають шкоди перспективам досягнення остаточного врегулювання придністровської проблеми. Ми вважаємо неприпустимим політизацію питання, яке торкається дітей, особливо дітей-сиріт. Україна як посередник у переговорному процесі закликає тираспольську адміністрацію вжити заходів щодо відновлення функціонування шкіл з викладанням молдовською мовою"'.

Водночас Україна заявила про неприпустимість здійснення тиску на будь-яку сторону в умовах призупинення переговорного процесу, закликала сторони відмовитися від практики односторонніх дій, які не сприяють зближенню позицій щодо придністровського врегулювання та дестабілізують ситуацію в регіоні, негативно позначаються на становищі пересічних мешканців обох берегів Дністра. Заявила, що готова максимально сприяти вирішенню придністровської проблеми при дотриманні суверенітету та територіальної цілісності Республіки Молдова, наданні Придністров'ю особливого статусу, який забезпечив би високий рівень самоврядування і відповідний захист прав людини в регіоні.

Україна відстоює неподільність кордонів, установлених після Другої світової війни. Водночас вона не може лишатися осторонь випадків недотримання міждержавних угод щодо захисту прав української етнічної меншини в Республіці Молдова. Населення Придністров'я, яке переважно складається з українців, постійно висловлює занепокоєння ситуацією, яка може скластися в країні.