Рух уздовж кривої AD2 від точки B до точки С відбиває інфляцію витрат, рівень цін росте до P3, а рівень випуску повертається до вихідного стану (рух уздовж AD2 означає також падіння розміру сукупного попиту на фоні росту цін).
Повторення спроб монетарного впливу на сукупний попит призведе до аналогічного результату і ще більше підніме рівень цін.
Довгострокова стійка рівновага встановиться на рівні потенціалу Y*.
Схильність до споживання та схильність до заощадження
Схильність до споживання характеризує, як відноситься зміна споживання до зміни доходу. Поняття вироблено Дж. М. Кейнсом. Споживання складає ту частину доходу, яка призначена для придбання споживчих товарів і послуг і в масштабі суспільства являє суму споживання всіх економічних суб'єктів. Для кожного споживача споживання залежить від рівня його доходу, від типу суспільства, в якому він живе, від його життєвих звичок та інших факторів. Але чим вищий дохід, тим більшим може бути споживання.
Рис. Схильність до споживання
В загальному вигляді споживання є функція доходу:
С = f (У),
де С - споживання, У - дохід, f - форма функції. Споживання розглядається як функція тільки доходу. Кожній величині У на графіку відповідає величина С. Співвідношення С:У знижується:
Якщо дохід низький, він буде цілком витрачений на споживання. Якщо дохід зростає, то споживання збільшується, але не в тій самій пропорції, що й дохід. Частина доходу зберігається. Відношення С : Y називається середньою схильністю до споживання (АРС). На графіку показане відношення приросту споживання до приросту доходу АС :
AY = MPC, яке визначає граничну схильність до споживання MPC. Математично MPC являє собою нахил кривої споживання. Гранична схильність до споживання змінюється в межах 0<MPC< 1.
Схильність до заощадження характеризує зміну заощадження до зміни доходу.
Заощадження S =Y- С, де S - заощадження, Y - дохід, С - споживання. Оскільки споживання розглядається як функція лише доходу С = f(Y), то S = Y-f(Y). Середня схильність до заощадження APS=S:Y. Гранична схильність до заощадження MPS=AS:AY. Математично MPS являє собою нахил кривої заощаджень.
Величина заощадженого доходу збільшується зі зростанням доходу більш високими темпами. Споживання плюс заощадження дорівнює доходу: С + S = Y. Середня схильність до споживання АРС плюс середня схильність до заощадження APS рівна одиниці: APC + APS = 1, чи (C : Y) + (S : Y) =1. Приріст споживання плюс приріст заощадження складає приріст доходу: АС + AS =AY. Гранична схильність до споживання MPC плюс гранична схильність до заощадження MPS дорівнює одиниці: MPC + MPS = 1, або AC: AY + AS: AY =1
Схильність до заощадження характеризує зміну заощадження до зміни доходу.
Рис. Схильність до заощадження
Заощадження S =Y- С, де S - заощадження, Y - дохід, С - споживання. Оскільки споживання розглядається як функція лише доходу С = f(Y), то S = Y- f(Y). Середня схильність до заощадження APS=S:Y. Гранична схильність до заощадження MPS=AS:AY. Математично MPS являє собою нахил кривої заощаджень. Величина заощадженого доходу збільшується зі зростанням доходу більш високими темпами. Споживання плюс заощадження дорівнює доходу: С + S = Y. Середня схильність до споживання АРС плюс середня схильність до заощадження APS рівна одиниці: APC + APS = 1, чи (C : Y) + (S : Y) =1. Приріст споживання плюс приріст заощадження складає приріст доходу: АС + AS =ЛY. Гранична схильність до споживання MPC плюс гранична схильність до заощадження MPS дорівнює одиниці: MPC + MPS = 1, або AC: AY + AS: AY =1
Модель грошового ринку та його рівновага
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процес інфлювання і дефлювання“ на сторінці 2. Приємного читання.
