Історичне значення меркантилізму

Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка

Меркантилізм - перша в історії економічної думки спроба теоретично обґрунтувати необхідний напрям національної економічної політики [1]. Погляди меркантилістів можна звести до таких основних положень: 1) багатством є лише те, що може бути реалізоване і дійсно реалізується у грошах, тобто воно уявлялося як нагромадження грошей; 2) виробництво створює лише передумови для утворення багатства, тому його необхідно всіляко заохочувати і розвивати; 3) безпосереднім джерелом багатства є сфера, де продукти перетворюються у гроші, тобто сфера обігу; 4) сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів по більш високій ціні; 5) джерелом багатства є лише зовнішня торгівля; 6) баланс у зовнішній торгівлі повинен бути активним, тобто слід менше купувати у іноземців і більше їм продавати [2].

Меркантилізм залишив глибокий слід у розвитку економічної думки і мав, особливо зрілий, історично прогресивний характер. Значення теорії "торгового балансу" полягало у тому, що вона давала більш зріле та ефективне вирішення економічних проблем періоду первісного нагромадження капіталу та мануфактурного капіталізму. Меркантилізм став першою спробою наукового аналізу господарської діяльності [3].

Примітки

• 1. Меркантилізм характеризується такими загальними ознаками: 1) об'єктами дослідження є торгівля і грошовий обіг як джерела та сфера багатства; 2) багатство ототожнюється із золотими і срібними грошима та скарбами; 3) безпосереднім джерелом багатства вважається прибуток від зовнішньої торгівлі, хоча його умови створюються у виробництві; 4) нагромадження грошового багатства можливе тільки за відповідної економічної політики держави, яка бере під контроль зовнішню торгівлю.

• 2. Найвидатніші представники меркантилізму: Томас Мен (1571-1641), Джеймс Стюарт (1712-1781), Антуан Монкретьєн (1575-1621), Жан-Батіст Кольбер (1619-1683).

• 3. Позитивні наслідки меркантилізму: осмислення національної економіки як єдиного цілого; початок виокремлення економічної науки в самостійну галузь; започаткування спеціальної літератури економічного призначення; винайдення терміна "політична економія", який став назвою науки; збагачення економічної думки концепцією комерціалізації господарського життя, виявлення суттєвих закономірностей товарно-грошового обігу, кредитних відносин; постановка проблеми про економічну роль держави; подолання релігійних догм в економічній думці; використання і розвиток емпіричного методу дослідження; започаткування теорії міжнародної торгівлі, виявлення взаємозв'язку між зовнішньою торгівлею та внутрішнім економічним розвитком; усвідомлення ринкового механізму кругообігу доходів як важливого чинника стимулювання сукупного попиту.

Зародження економічної науки

Розвиток капіталістичних відносин спричинив занепад меркантилізму. На мануфактурній стадії розвитку капіталізму меркантилізм перестає відігравати провідну роль, перш за все в Англії - найбільш економічно розвинутій країні. Інтереси буржуазії переміщуються із сфери обігу в сферу виробництва.

За цих умов рекомендації меркантилістів не вирішували економічних проблем буржуазії. Промислова буржуазія вимагала обґрунтування капіталістичного виробництва, розробки нових категорій, таких, як заробітна плата, прибуток, рента тощо. Крім того буржуазія намагалась позбавитись жорсткого регулювання економічного життя. Вона жадала свободи. Буржуазні революції в країнах Європи, а насамперед в Англії, привели політичного панування буржуазії. Відбувається бурхливий розвиток промисловості.

З її розвитком з'явились нові джерела доходу, формується промисловий капітал, який дедалі більше підпорядковував собі торговий. Виникла необхідність у формуванні нової економічної ідеології, яка б теоретично узагальнила та пояснила нові економічні процеси. Цю місію виконала класична політична економія [1], об'єктом дослідження якої стали матеріальне виробництво та об'єктивні закони економічного життя.

"Класики" перенесли теоретичні дослідження зі сфери товарного та грошового обігу до сфери виробництва, застосувавши для цього нові методологічні прийоми, які забезпечували достатньо глибокий науковий аналіз економічних явищ і процесів.

Примітки

Засновником класичної політичної економії вважається англійський дослідник Вільям Петті (1623-1687). Його економічні погляди викладені у працях: "Трактат про податки і збори" (1662), "Політична арифметика" (1662), "Дещо про гроші" (1682) та ін. Наукові пошуки привели Петті до розуміння, що багатство створюється працею в матеріальному виробництві, а торгівля тільки розподіляє його. Вперше проголосив джерелом багатства працю і землю, що стало його історичною заслугою. Всьому світу відома його знаменита фраза: "Праця - батько та найактивніший чинник багатства, а земля - його мати". Досліджуючи матеріальне виробництво, першим у Європі сформулював основні положення трудової теорії вартості. Основним джерелом вартості (багатства) він визнавав працю.

Родоначальником класичної політичної економії у Франції став П'єр Лепезан де Буагільбер (1646-1714).

Великою заслугою Річарда Кантільйона (1680-1734) стало те, що він вперше розглядав суть підприємництва як господарської діяльності, спрямованої на одержання доходу. Підприємця вважав головним рушієм економіки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історичне значення меркантилізму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Загальна характеристика господарства первісного суспільства

  • Соціально-економічний розвиток та економічна думка країн античного світу: загальна характеристика

  • Загальна характеристика економіки та економічної думки Середньовіччя

  • Історичне значення меркантилізму
  • Економічне вчення фізіократів

  • Адам Сміт - творець економічної науки

  • Економічна думка в Україні (XIX - початок XX ст.)

  • Економічна теорія марксизму

  • "Маржинальна революція" в економічній теорії

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • "Кейнсіанська революція" в економічній теорії

  • Теорія "змішаної економіки"

  • Інституціоналізм: теоретичні основи, риси, етапи розвитку

  • Економічна теорія прав власності

  • Теорема Рональда Коуза

  • Джеймс Б'юкенен: теорія суспільного вибору

  • Дуглас Норт - засновник нової економічної історії (кліометрики)

  • Теорія людського капіталу

  • Тенденції синтезу основних напрямів світової економічної думки

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ"

  • Предмет політичної економії

  • Економічні категорії: сутність, система

  • Економічні закони: сутність, класифікація, пізнання і використання

  • Методи політичної економії

  • Суспільне виробництво: зміст, структура

  • Економічні ресурси і фактори суспільного виробництва

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва

  • Сукупний продукт як результат економічної діяльності суспільства

  • Ефективність суспільного виробництва: сутність, показники

  • Економічні потреби: сутність, структура

  • Економічні інтереси: сутність, структура, зв'язок з потребами, споживанням і виробництвом

  • Сутність, зміст та структура категорії "економічна система"

  • Класифікація (типологізація) економічних систем

  • Сутність, ознаки, національні особливості змішаної економічної системи

  • Відносини власності в економічній системі суспільства

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Місце і роль людини в економічній системі

  • Грошовий обіг і його закони

  • Капітал як соціально-економічна категорія

  • Людський капітал як соціально-економічна категорія

  • Торговий капітал і торговий прибуток

  • Позичковий капітал і позичковий відсоток

  • Акціонерний капітал: сутність, структура, функції

  • Сутність, функції та закони ринку

  • Сутність, функції та основні елементи інфраструктури ринку

  • Домогосподарства як суб'єкти ринкової економіки

  • Сутність, функції та види підприємництва в ринковій економіці

  • Підприємства як суб'єкти ринкових відносин

  • Капітал промислового підприємства і його рух

  • Прибуток підприємства, його розподіл та використання

  • Сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства

  • Фінансовий капітал: сутність, механізми формування

  • Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента

  • Кредит як форма руху позичкового капіталу

  • Сутність, види, типи та форми суспільного відтворення

  • Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні

  • Сутність, етапи формування, структура та тенденції розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку

  • Інтернаціоналізація виробництва як всеохоплююча тенденція розвитку сучасного світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, етапи розвитку, рівні, форми, типи

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Сутність, функції та форми міжнародного руху капіталів

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Міжнародні валютні відносини

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобальні проблеми: сутність, причини виникнення, класифікація, економічні аспекти, можливості та способи розв'язання

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МІКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи мікроекономічного аналізу

  • Закон спадної граничної корисності. Перший закон Г. Госсена

  • Вплив зміни доходу та цін на бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту.

  • Вплив на попит нецінових факторів

  • Види еластичності попиту за ціною

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати підприємства

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • Ціноутворення на ринку досконалої конкуренції

  • Ціноутворення в умовах монополії

  • Ціноутворення на олігополістичному ринку

  • Ціноутворення на ринку монополістичної конкуренції

  • Ціноутворення на ринках факторів виробництва

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МАКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи макроекономічних досліджень

  • Макроекономічні показники в системі національних рахунків

  • Двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Нецінові фактори сукупного попиту

  • Сукупна пропозиція

  • Процес інфлювання і дефлювання

  • Модель грошового ринку та його рівновага

  • Пропозиція робочої сили

  • Вплив мінімальної заробітної плати на рівень зайнятості та безробіття

  • Сучасні економічні (промислові) цикли

  • Пропорційне, прогресивне і комбіноване оподаткування

  • Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

  • Зайнятість населення: форми та структура

  • Причини, форми та наслідки безробіття

  • Функції і роль держави у змішаній економіці

  • Форми і методи державного регулювання змішаної економіки

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ