Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні

Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка

Національний дохід - важливий показник результативності суспільного відтворення.

Національний дохід (НД) - сукупний дохід в економіці, який отримують усі власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі): заробітної плати, прибутку, ренти, відсотка. Він свідчить про ступінь участі кожної категорії власників у суспільному відтворенні, їх вклад у нього.

Національний дохід являє собою заново створену вартість і включає вартість необхідного продукту всіх зайнятих у суспільному виробництві і вартість додаткового продукту (у+ш). За натурально-речовою формою він включає як засоби виробництва, так і предмети споживання. Визначення вартості національного доходу здійснюється відніманням від чистого внутрішнього продукту (ЧВП) непрямих податків (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі тощо).

НД є заробленим доходом, бо не містить у собі ні непрямих податків, ні субсидій, і є показником чистого приросту продуктів, послуг за рік, стану добробуту нації [1].

Процес суспільного відтворення в якості свого невід'ємного атрибута має і таке явище як розподіл і перерозподіл національного доходу.

НД є однією з найважливіших складових суспільного продукту, бо саме за його рахунок здійснюється розширення виробництва і покращується життя населення. У процесі свого руху національний дохід проходить такі стадії: виробництво, розподіл, перерозподіл і споживання.

Вироблений національний дохід підлягає розподілу. Останній здійснюється між тими, хто бере участь у його виробництві. Наймані робітники отримують свою частку національного доходу у вигляді заробітної плати. Підприємці отримують прибуток, а банкіри і землевласники, відповідно, відсоток і ренту. Сьогодні в економічному житті активну участь бере і держава, яка теж може отримувати певну частину національного доходу. Розподіл виробленого національного доходу між цими суб'єктами має назву первинного і на його базі формуються основні, або первинні, доходи. За рахунок перерозподілу НД утворюються вторинні доходи [2]. У результаті розподілу й перерозподілу національного доходу формуються фонд споживання і фонд нагромадження. їх співвідношення в кожній країні різне, бо визначається, перш за все, рівнем продуктивності праці. Але загалом воно знаходиться в межах 2025 % на нагромадження і 80-75 % на споживання.

Розподіл виробленого національного доходу веде до утворення особистих доходів. Вони розрізняються не тільки за основними джерелами (для найманих робітників це заробітна плата, а для підприємців - дохід від власності), а й за розмірами. Унаслідок цього в суспільстві виникає певна майнова диференціація. Для визначення рівня диференціації в доходах використовують різні показники. Серед найбільш поширених слід назвати криву Лоренца та показник децільності. Децільний коефіцієнт розраховується як величина розриву між доходами 10 % населення з найбільш великими доходами і доходами 10 % населення з найбільш малими доходами. Вважається, якщо цей розрив виходить за межі десятиразового, то в суспільстві починається соціальна нестабільність.

Примітки

1. Першу спробу визначити джерела національного доходу зробили меркантилісти, які вважали, що багатство суспільства (вони не вживали термін "національний дохід") накопичується у сфері торгівлі (насамперед зовнішньої). Фізіократи таким джерелом вважали сільське господарство. А. Сміт та Д. Рікардо значно розширили розуміння джерел створення національного доходу. Вони вважали, що він створюється у сфері матеріального виробництва (в сільському господарстві і промисловості). Доповнив сферу створення національного доходу і К. Маркс, включивши до неї сферу матеріальних послуг. На той час сфера послуг була розвинута дуже слабо. Тому в працях К. Маркса положення про те, що національне багатство створюється і в сфері послуг, не набуло вигляду теорії. За марксистською (звужувальною) концепцією національний дохід обчислювався без урахування нематеріальної сфери виробництва.

Сучасні вчені дотримуються розширювальної концепції щодо визначення джерела національного доходу. За нею будь-яка праця є продуктивною, а тому створює національний дохід. Критеріями для західних учених слугує отримання суб'єктами економічної діяльності доходів.

2. Розподілом національного доходу його рух не обмежується. Справа в тому, що в суспільстві є й ті верстви населення, які за певних обставин не беруть участі у виробництві. Це, наприклад, хворі, інваліди, діти і т. ін. Для забезпечення їх життя необхідні кошти, які і формуються за рахунок перерозподілу національного доходу, унаслідок якого утворюються вторинні доходи.

У здійсненні перерозподілу вирішальну роль відіграє держава. Через державний бюджет вона акумулює частину національного доходу. Ця частина формується переважно шляхом стягування податків. Отримані кошти держава спрямовує на фінансування охорони здоров'я, освіти, науки й на утримання інших бюджетних організацій та установ.

Поряд із цим перерозподіл здійснюється через ціни, його використовує як корпоративний сектор, так і держава. Остання найчастіше здійснює такий перерозподіл через фіксацію цін на певні товари (наприклад, на продукцію сільгоспвиробників, заробітну плату, скажімо, у випадку її заморожування тощо). Ще одним каналом перерозподілу є добровільні внески громадян у фонди різноманітних товариств, політичних партій тощо.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Загальна характеристика господарства первісного суспільства

  • Соціально-економічний розвиток та економічна думка країн античного світу: загальна характеристика

  • Загальна характеристика економіки та економічної думки Середньовіччя

  • Історичне значення меркантилізму

  • Економічне вчення фізіократів

  • Адам Сміт - творець економічної науки

  • Економічна думка в Україні (XIX - початок XX ст.)

  • Економічна теорія марксизму

  • "Маржинальна революція" в економічній теорії

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • "Кейнсіанська революція" в економічній теорії

  • Теорія "змішаної економіки"

  • Інституціоналізм: теоретичні основи, риси, етапи розвитку

  • Економічна теорія прав власності

  • Теорема Рональда Коуза

  • Джеймс Б'юкенен: теорія суспільного вибору

  • Дуглас Норт - засновник нової економічної історії (кліометрики)

  • Теорія людського капіталу

  • Тенденції синтезу основних напрямів світової економічної думки

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ"

  • Предмет політичної економії

  • Економічні категорії: сутність, система

  • Економічні закони: сутність, класифікація, пізнання і використання

  • Методи політичної економії

  • Суспільне виробництво: зміст, структура

  • Економічні ресурси і фактори суспільного виробництва

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва

  • Сукупний продукт як результат економічної діяльності суспільства

  • Ефективність суспільного виробництва: сутність, показники

  • Економічні потреби: сутність, структура

  • Економічні інтереси: сутність, структура, зв'язок з потребами, споживанням і виробництвом

  • Сутність, зміст та структура категорії "економічна система"

  • Класифікація (типологізація) економічних систем

  • Сутність, ознаки, національні особливості змішаної економічної системи

  • Відносини власності в економічній системі суспільства

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Місце і роль людини в економічній системі

  • Грошовий обіг і його закони

  • Капітал як соціально-економічна категорія

  • Людський капітал як соціально-економічна категорія

  • Торговий капітал і торговий прибуток

  • Позичковий капітал і позичковий відсоток

  • Акціонерний капітал: сутність, структура, функції

  • Сутність, функції та закони ринку

  • Сутність, функції та основні елементи інфраструктури ринку

  • Домогосподарства як суб'єкти ринкової економіки

  • Сутність, функції та види підприємництва в ринковій економіці

  • Підприємства як суб'єкти ринкових відносин

  • Капітал промислового підприємства і його рух

  • Прибуток підприємства, його розподіл та використання

  • Сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства

  • Фінансовий капітал: сутність, механізми формування

  • Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента

  • Кредит як форма руху позичкового капіталу

  • Сутність, види, типи та форми суспільного відтворення

  • Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні
  • Сутність, етапи формування, структура та тенденції розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку

  • Інтернаціоналізація виробництва як всеохоплююча тенденція розвитку сучасного світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, етапи розвитку, рівні, форми, типи

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Сутність, функції та форми міжнародного руху капіталів

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Міжнародні валютні відносини

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобальні проблеми: сутність, причини виникнення, класифікація, економічні аспекти, можливості та способи розв'язання

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МІКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи мікроекономічного аналізу

  • Закон спадної граничної корисності. Перший закон Г. Госсена

  • Вплив зміни доходу та цін на бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту.

  • Вплив на попит нецінових факторів

  • Види еластичності попиту за ціною

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати підприємства

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • Ціноутворення на ринку досконалої конкуренції

  • Ціноутворення в умовах монополії

  • Ціноутворення на олігополістичному ринку

  • Ціноутворення на ринку монополістичної конкуренції

  • Ціноутворення на ринках факторів виробництва

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МАКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи макроекономічних досліджень

  • Макроекономічні показники в системі національних рахунків

  • Двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Нецінові фактори сукупного попиту

  • Сукупна пропозиція

  • Процес інфлювання і дефлювання

  • Модель грошового ринку та його рівновага

  • Пропозиція робочої сили

  • Вплив мінімальної заробітної плати на рівень зайнятості та безробіття

  • Сучасні економічні (промислові) цикли

  • Пропорційне, прогресивне і комбіноване оподаткування

  • Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

  • Зайнятість населення: форми та структура

  • Причини, форми та наслідки безробіття

  • Функції і роль держави у змішаній економіці

  • Форми і методи державного регулювання змішаної економіки

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ