Людина є не тільки головною продуктивною силою, але й метою виробництва. її існування і відтворення залежать від можливості отримання трудових доходів - від зайнятості в народному господарстві.
Зайнятість населення є важливим показником рівня розвитку формації, цивілізації - соціального прогресу суспільства.
Визначення поняття "зайнятість"[1]:
• зайнятість як економічна категорія є сукупністю економічних, правових, соціальних та інших відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю в суспільно корисній праці, яка приносить дохід;
• зайнятість - це забезпечення робочими місцями як самостійно, так і за допомогою приватних роботодавців та держави; ступінь участі працездатного населення в суспільній праці.
Зайнятість, праця є джерелом, умовою існування людини й суспільства, матеріальною основою відтворення робочої сили і трудових ресурсів завдяки отриманому продукту, доходу. Зайнятість - основа певного життєвого рівня, певної якості життя, єдина можливість самовиразу особистості людини у праці, діяльності, можливість реалізації своїх здібностей, людського "капіталу" на користь собі та суспільству.
Таблиця. Види зайнятості
| Стандартна зайнятість | робота в певного підприємця; робота в постійному виробничому приміщенні роботодавця; стандартне трудове навантаження протягом певного періоду (тиждень, місяць, рік); укладення трудового договору. |
| Нетипові форми зайнятості (порушення умов стандартної) | праця на дому; часткова, тимчасова зайнятість; випадкова праця за наймом; праця домогосподарок; "поділ праці", "робочого часу". |
З розвитком ринкової економіки нетипові форми зайнятості витісняють стандартну зайнятість. Якщо колись вони були добровільними, то нині стали вимушеними через загострення проблем зайнятості у світовій економіці в умовах НТР.
Усього нетиповими формами зайнятості охоплено від 15 до 35% економічно активного населення розвинутих країн. Ці форми класифікуються у 3 групи:
• І - робота на себе або створення власної справи (10-30%);
• II - зайнятість у тіньовій економіці (5-35%);
• III - нетипові форми трудових контрактів (скорочена зайнятість). Зайнятість населення реалізується через конкретні форми включення працівника в економічну діяльність (суспільно корисну працю).
Форми зайнятості:
• наймана праця за договором - найпоширеніша форма офіційної зайнятості (65-90% працездатного населення);
• обрані на посади (громадська робота);
• зайняті підготовкою і перепідготовкою;
• зайняті вихованням дітей, доглядом престарілих тощо;
• тимчасова зайнятість за власним бажанням: а) на певний час; б) сезонна праця; в) через посередництво спецфірм (від 5 - 15 до 20-32 % у різних країнах);
• надомна зайнятість (особливо в Японії, Італії);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зайнятість населення: форми та структура“ на сторінці 1. Приємного читання.
