Кредит є конкретною формою руху позичкового капіталу. Сутність кредиту - мобілізація тимчасових вільних грошових коштів і розміщення їх на умовах повернення й прибутковості [1].
Сукупність кредитно-фінансових установ, що здійснюють мобілізацію вільних грошових ресурсів і надають їх у позику, називається кредитною системою. До її структури входять:
• банки;
• інвестиційні та страхові компанії;
• фонди грошових ресурсів.
Наявність кредитних відносин передбачає використання тимчасово вільних грошових коштів, власники яких готові надати їх на певний строк за винагороду (відсоток) підприємцям, бажаючим вкласти їх у підприємницьку діяльність.
Існують різноманітні форми кредиту, основними серед яких є комерційний і банківський.
Комерційний кредит - це кредит одного підприємця іншому у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари або надані послуги. Інструментом такого кредиту є комерційний вексель, в якому визначена ціна товарів (послуг) і відповідний відсоток за них. Об'єктом комерційного кредиту є товарний капітал.
Банківський кредит - це позичковий капітал у грошовій формі, що надається банками та іншими кредитно-фінансовими закладами підприємцям, різноманітним позичальникам у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового призначення [2].
Іпотечний кредит - довгострокова позика під заставу нерухомого майна, житла, виробничих будівель, землі, що надається переважно спеціалізованими іпотечними банками.
Лізинговий кредит - відносини між юридичними особами, що виникають із приводу оренди майна на основі лізингової угоди, суб'єктами якої є банки, що купують і надають в оренду обладнання на замовлення орендаря.
Державний кредит обслуговує формування та використання централізованих грошових фондів держави (державного бюджету та позабюджетних коштів) і ґрунтується на принципах добровільності, повернення та платності.
Міжнародний кредит виражає відносини між кредиторами й позичальниками різних країн світу щодо надання, використання й погашення кредиту [3].
В умовах розвинутої ринкової економіки кредит здійснюється через найрізноманітніші організаційні форми, які в сукупності утворюють кредитну систему.
Банки є центральною ланкою кредитної системи. Саме через них здійснюються основні посередницькі функції між кредиторами й позичальниками. За своїм функціональним призначенням і належністю банки можуть бути зведені у дві великі групи: центральні банки й комерційні банки. У сукупності й взаємодії всі банки становлять національну банківську систему. Вона функціонально призначена для акумуляції тимчасово вільних коштів і видачі кредитів.
Найкраще у світі зарекомендувала себе дворівнева банківська система.
Першим її рівнем є Центральний банк країни, що відіграє вирішальну роль в організації та функціонуванні кредитної системи [4]. Другий рівень банківської та кредитної системи становлять:
• комерційні банки та їх відділення;
• спеціалізовані банки (іпотечні, інноваційні, інвестиційні та інші кредитно-фінансові інституції, що функціонують у різних сферах діяльності) [5].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кредит як форма руху позичкового капіталу“ на сторінці 1. Приємного читання.
