"Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку" (Господарський кодекс України, стаття 42).
Категорія "підприємництво" у вітчизняній економічній літературі до 1991р. не розглядалася. В економічній теорії Заходу поняття "підприємництво" виникло на початку XVII ст. Вважають, що вперше цей термін був введений у науковий обіг французьким банкіром Р. Кантільйоном. Є багато концепцій підприємництва [1].
Підприємництво як економічна діяльність має наступні ознаки: самостійність, новаторство, ініціатива, творчість, ризиковість, економічна та соціальна відповідальність, масштабність мислення.
Будь-яка економічна діяльність має бути доцільною. Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об'єкт - сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.
Принципи підприємницької діяльності: вільний вибір діяльності; залучення на добровільних засадах до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб, громадян; самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції; встановлення цін відповідно до законодавства; вільний найм працівників; залучення й використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене законом; комерційний розрахунок та власний ризик; вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання належної йому частки валютного виторгу на свій розсуд.
Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути: приватні особи (організатори одноосібної та великої економічної діяльності); групи юридичних або фізичних осіб, пов'язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами); держава в особі відповідних органів.
Види підприємницької діяльності: виробнича, комерційна, фінансова, посередницька, страхова [2].
Сутність підприємництва проявляється у функціях, які воно здійснює (табл.)
Таблиця. Функції підприємництва
| Інноваційна | Генерування та реалізація нових ідей (технічних, організаторських, управлінських та ін.), здійснення дослідно-конструкторських розробок, створення нових товарів і надання нових послуг |
| Організаційна | Поєднання чинників виробництва в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їхнім використанням, направленість зусиль працівників на досягнення поставленої мети |
| Господарська (ресурсна) | Формування та продуктивне використання власного капіталу, матеріальних, трудових, природних, інформаційних та інших ресурсів |
| Соціальна | Формування мотиваційного механізму ефективної праці, виробництва тих товарів та послуг, які необхідні для максимального задоволення реальних потреб споживачів |
За формами власності та організації виділяють такі основні види підприємництва: 1) одноосібне володіння (приватне, сімейне), товариство (партнерство) - підприємництво, що діє на основі приватної власності громадян-членів однієї сім'ї та їх праці, з можливим застосуванням найманої робочої сили; 2) товариство (партнерство) - підприємництво, що засноване на власності юридичної особи з обмеженою відповідальністю, використанням найманої робочої сили (малі підприємства, кооперативи, товариства); 3) акціонерне товариство (корпорація) - це провідна форма підприємництва, що заснована на власності учасників товариства - акціонерів (фізичні та юридичні особи).
Значення підприємництва: створює інноваційне середовище, є могутнім чинником структурних перетворень у національній економіці; забезпечує здорову конкуренцію; сприяє найефективнішому використанню матеріальних, інвестиційних і нематеріальних ресурсів.
Примітки
1. Концепції підприємництва об'єднують у дві основні групи: класичні та сучасні. Підприємництво, з точки зору часового періоду його існування в історії людства, відносно молоде явище. Як системний процес воно виникає у європейських країнах у XVII ст. як суспільна реакція на фундаментальні зрушення у розвитку продуктивних сил, які створили базу для історичного стрибка економічної еволюції цивілізації від аграрного до технологічного укладу виробництва суспільно-необхідних матеріальних благ. Провідником цього процесу стало й залишається донині підприємництво, яке є головним провідником процесу економічної еволюції цивілізації та ствердження й розвитку ринкових відносин.
Розвиток вітчизняного підприємництва має своє історичне коріння. Так, ще у XVIII ст. лише на Лівобережжі України проводилося близько 400 ярмарків та понад 700 місцевих базарів. Великі ярмарки, що тривали тижнями і, безумовно, впливали на ціни європейського ринку, відбувалися у Києві, Ніжині, Ромнах, Переяславі, Полтаві та інших містах. Прізвища українських підприємців - Терещенків, Симиренків, Яхненків були відомі не лише в Україні (Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К. О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В. М. Геєць, Е. М. Кужель, О. В. Лібанова та ін. - К. : Держкомпідприємництво, 2008. - 226 с.)
2. Виробниче підприємництво - це діяльність, яку виконує сам підприємець, використовуючи як чинники виробництва робочу силу, знаряддя і предмети праці, виробляє товари чи послуги для подальшого продажу суб'єктам ринку (споживачам). Здійснюється на договірних, контрактних відносинах. Фінансовим результатом є прибуток і рентабельність.
Комерційне підприємництво - діяльність, коли підприємець сам не виробляє товари, а виступає в ролі торговця, продаючи готові товари, які отримані ним від інших суб'єктів ринку.
Фінансове підприємництво - це особлива форма підприємницької діяльності, коли предметом купівлі-продажу виступають гроші та цінні папери, що продаються підприємцем споживачу (покупцю) або надаються йому у кредит. Його агентами виступають банки, фондові біржі та інші фінансові організації.
Посередницька підприємницька діяльність - коли сам підприємець не виробляє і не продає товари, а виступає в ролі посередника у процесі здійснення товарно-грошових операцій. Страхове підприємництво - діяльність, коли підприємець гарантує страховику майна, життя, цінностей за певну плату, компенсацію можливих втрат у результаті непередбачуваного лиха.
3. Згідно з Господарським кодексом України суб'єктами підприємницької діяльності в Україні можуть бути: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську, комерційну діяльність та зареєстровані в установленому порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці; 3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одинці), створені ними для здійснення господарської комерційної діяльності.
Підприємства як суб'єкти ринкових відносин
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність, функції та види підприємництва в ринковій економіці“ на сторінці 1. Приємного читання.
