ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ"

Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка


Зародження і розвиток політичної економії


Економічна думка виникла одночасно з появою людини [1]. Поштовхом до формування економічної науки, політичної економії як самостійної науки стало зародження капіталізму, формування національних ринків, становлення в усіх структурах суспільного життя капіталістичних відносин. Термін "політична економія" ввів до наукового лексикону французький економіст Антуан де Монкретьєн, який у 1615 р. опублікував працю "Закони суспільного господарства (Трактат політичної економії)", де йшлося про закони розвитку суспільного господарства.

Капіталістичні відносини в пору їх зародження одержали найбільший розвиток у торгівлі. Відповідно, і перший напрям політичної економії - меркантилізм (від італійського слова "мерканте" - торговець, купець) - виходив з того, що торгівля є джерелом багатства. З усіх видів діяльності пріоритет надавався праці, зайнятій у торгівлі, перш за все в міжнародній, оскільки вона сприяла нагромадженню багатства, яке ототожнювалось тоді з грошима, золотом.

У міру проникнення капіталу у сферу виробництва формувалася класична політична економія. Перші її представники - фізіократи на чолі з Франсуа Кене - перенесли питання про походження суспільного багатства зі сфери обігу у сферу виробництва, обмежившись лише сільським господарством, вважаючи, що багатство створюється лише в цій галузі [2, с.426].

Найвищого розвитку класична політекономія досягла в працях видатних англійських економістів Адама Сміта і Давида Рікардо. Основним об'єктом дослідження цих економістів було виробництво як таке, незалежно від галузевих особливостей, а також розподіл благ. Вони висунули й обґрунтували систему понять і категорій, що являють собою наукове відображення багатьох економічних процесів [3].

У середині XIX ст. у політичній економії сформувався пролетарський напрям, який розробив її основоположник Карл Маркс (18181883). Марксизм висунув положення, що предметом політекономії є виробничі відносини людей у їх взаємозв'язку з продуктивними силами. У рамках марксистської політекономії було розроблено вчення про суспільно-економічні формації, закономірності їх розвитку та зміни. Марксистська політекономія поглибила вчення про трудову теорію вартості, а також розробила теорію додаткової вартості [4].

У другій половині XIX ст. було сформульовано теорію граничної корисності - маржиналізму, в становленні якої видатна роль належить австрійській школі, а саме вченим К Менгеру і Є. Бем-Баверку. Тоді ж виникла й американська школа граничної продуктивності на чолі з її основоположником Дж. Кларком. Велике значення для розвитку політекономії мали праці видатного англійського економіста А. Маршалла ("Принципи економічної науки", 1890 р.) Його праця започаткувала новий напрям у політекономії - неокласичний.

Цей напрям є однією зі складових частин сучасної політекономії. Елементом неокласичної політекономії є кейнсіанство, фундатором якого став видатний англійський економіст Дж. Кейнс ("Загальна теорія зайнятості, процента і грошей ", 1936 р.).

У другій половині XX ст. неокласичну політекономію успішно розробляє видатний американський економіст, лауреат Нобелівської премії П. Самуельсон. У його визначенні нова політекономічна школа трактується як "неокласичний синтез". Принципи неокласичного синтезу ґрунтовно викладені в підручниках, які мають назву "Економіко" або "Економіка". Представники економікс предметом дослідження вважають "проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини"[5].

Одним з напрямів політекономії є інституціоналізм, який склався наприкінці XIX - на початку XX ст. у різних модифікаціях. Прихильники інституціоналізму основою розвитку економіки суспільства вважають соціальні інститути. Сучасні інституціоналісти (У. Мітчел, Дж. Гелбрейт, Р. Коуз) критикують неокласичні теорії, вони виступають за реформування капіталізму.

З другої половини 70-х рр. на передові позиції в політичній економії виступила монетаристська школа. Монетарне™ підтримали гасло "Назад до Сміта", що означало відмову від методів активного державного втручання в економіку. Глава монетаристів М. Фрідмен доводить, що "грошові імпульси", грошова емісія є головними регуляторами, які впливають на господарське життя.

На початку XXI ст. в Україні видано ряд підручників, навчальних посібників з політичної економії, які поєднують у собі найважливіші здобутки неокласичного, марксистського та інституціонального напрямів і шкіл у політекономії [6].

Примітки

1. Економічна думка зародилася ще в стародавньому світі. Першими економічними узагальненнями, які дійшли до нас, є написи на єгипетських пірамідах, звід законів царя Хаммурапі у Вавилонії. У них деталізовані податкова система, громадські роботи, різноманітні штрафи та ін. Економічні погляди того часу, як правило, були окремими складовими більш широких за своїм суспільним змістом творів, трактатів. Погляди мислителів античного світу, рабовласницького та феодального періодів історії стосувалися різних аспектів економічного життя: форм та джерел розвитку суспільства; ролі різних сфер суспільства; ролі грошей, початкових форм грошового обігу та первинних форма капіталу; справедливості і сенсу економічної діяльності тощо. В економічній думні того часу погляди різнилися в питаннях ставлення до натурального та грошового господарства.

Перша спроба теоретично осмислити і більш-менш системно викласти економічні проблеми була здійснена Арістотелем (384-322 pp. до не), який чітко виділив І систематизував дві форми - "економіка" і "хрематистика"- Піл першою він розумів багатство як сукупність корисних речей, а під другою - багатство як нагромадження грошей. За цим розмежуванням стояло узагальнення особливостей натурального і грошового господарства, а також виділення Арістотелем двох наук, серед яких лише хрематистика займалася дослідженням руху багатства у грошовій формі.

• 2. Франсуа Кене не був професійним економістом. Виключно завдяки своїм природним здібностям здобув професію лікаря (до 11 років не знав грамоти). Захоплювався проблемами, що далеко виходили за межі медицини. Спочатку зацікавився філософською наукою, а потім - політичною економією: .людський організм і суспільство; кровообіг або обмін речовин у людському тілі і обіг продуктів у суспільстві. В 1756 р. у віці 62 років він дає згоду взяти участь у підготовці "Енциклопедії". яку видавали Дідро та д'Аламбер. У ній і були надруковані основні економічні твори (статті) Ф.Кене: "Населення" (1756), "Фермери". "Зерно". "Податки" (1757), "Економічна таблиця" (1768) та ін. (Юхименко П.Л.. Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб. - К.: Звання-Прес. 2000.- 514 с).

• 3. Основна праля А.Сміта - "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776). Вона чотири рази перевидавалася за життя А.Сміта. У 2001 році за фінансової та експертної підтримки міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної програми з центром розвитку видавничої справи Інституту відкритого суспільства - Будапешт праля А.Сміта перекладена і видана українською мовою в Україні (Адам Сміт. Добробут напій. Дослідження про природ}- та причини добробут}' напій. - Port-Royal: Київ. 2001. - 593 с).

Основна праця Д. Рікардо: "Засади політичної економії і оподаткування" (1817).

• 4. Основні праці К.Маркса: "До критики політичної економії" (1855); "Капітал" - перший том (1867). Другий і третій томи "Капіталу" К.Марксу завершити не вдалося. їх підготовку до друку взяв на себе Ф Енгельс. Другий том вийшов з друку в 1885 р. і третій у 1894 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ"“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Загальна характеристика господарства первісного суспільства

  • Соціально-економічний розвиток та економічна думка країн античного світу: загальна характеристика

  • Загальна характеристика економіки та економічної думки Середньовіччя

  • Історичне значення меркантилізму

  • Економічне вчення фізіократів

  • Адам Сміт - творець економічної науки

  • Економічна думка в Україні (XIX - початок XX ст.)

  • Економічна теорія марксизму

  • "Маржинальна революція" в економічній теорії

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • "Кейнсіанська революція" в економічній теорії

  • Теорія "змішаної економіки"

  • Інституціоналізм: теоретичні основи, риси, етапи розвитку

  • Економічна теорія прав власності

  • Теорема Рональда Коуза

  • Джеймс Б'юкенен: теорія суспільного вибору

  • Дуглас Норт - засновник нової економічної історії (кліометрики)

  • Теорія людського капіталу

  • Тенденції синтезу основних напрямів світової економічної думки

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ"
  • Предмет політичної економії

  • Економічні категорії: сутність, система

  • Економічні закони: сутність, класифікація, пізнання і використання

  • Методи політичної економії

  • Суспільне виробництво: зміст, структура

  • Економічні ресурси і фактори суспільного виробництва

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва

  • Сукупний продукт як результат економічної діяльності суспільства

  • Ефективність суспільного виробництва: сутність, показники

  • Економічні потреби: сутність, структура

  • Економічні інтереси: сутність, структура, зв'язок з потребами, споживанням і виробництвом

  • Сутність, зміст та структура категорії "економічна система"

  • Класифікація (типологізація) економічних систем

  • Сутність, ознаки, національні особливості змішаної економічної системи

  • Відносини власності в економічній системі суспільства

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Місце і роль людини в економічній системі

  • Грошовий обіг і його закони

  • Капітал як соціально-економічна категорія

  • Людський капітал як соціально-економічна категорія

  • Торговий капітал і торговий прибуток

  • Позичковий капітал і позичковий відсоток

  • Акціонерний капітал: сутність, структура, функції

  • Сутність, функції та закони ринку

  • Сутність, функції та основні елементи інфраструктури ринку

  • Домогосподарства як суб'єкти ринкової економіки

  • Сутність, функції та види підприємництва в ринковій економіці

  • Підприємства як суб'єкти ринкових відносин

  • Капітал промислового підприємства і його рух

  • Прибуток підприємства, його розподіл та використання

  • Сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства

  • Фінансовий капітал: сутність, механізми формування

  • Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента

  • Кредит як форма руху позичкового капіталу

  • Сутність, види, типи та форми суспільного відтворення

  • Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні

  • Сутність, етапи формування, структура та тенденції розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку

  • Інтернаціоналізація виробництва як всеохоплююча тенденція розвитку сучасного світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, етапи розвитку, рівні, форми, типи

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Сутність, функції та форми міжнародного руху капіталів

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Міжнародні валютні відносини

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобальні проблеми: сутність, причини виникнення, класифікація, економічні аспекти, можливості та способи розв'язання

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МІКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи мікроекономічного аналізу

  • Закон спадної граничної корисності. Перший закон Г. Госсена

  • Вплив зміни доходу та цін на бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту.

  • Вплив на попит нецінових факторів

  • Види еластичності попиту за ціною

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати підприємства

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • Ціноутворення на ринку досконалої конкуренції

  • Ціноутворення в умовах монополії

  • Ціноутворення на олігополістичному ринку

  • Ціноутворення на ринку монополістичної конкуренції

  • Ціноутворення на ринках факторів виробництва

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МАКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи макроекономічних досліджень

  • Макроекономічні показники в системі національних рахунків

  • Двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Нецінові фактори сукупного попиту

  • Сукупна пропозиція

  • Процес інфлювання і дефлювання

  • Модель грошового ринку та його рівновага

  • Пропозиція робочої сили

  • Вплив мінімальної заробітної плати на рівень зайнятості та безробіття

  • Сучасні економічні (промислові) цикли

  • Пропорційне, прогресивне і комбіноване оподаткування

  • Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

  • Зайнятість населення: форми та структура

  • Причини, форми та наслідки безробіття

  • Функції і роль держави у змішаній економіці

  • Форми і методи державного регулювання змішаної економіки

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ