Первісна доба - найбільш тривалий період розвитку людства. Вона розпочинається з часу появи людства на Землі (близько 5 млн. років до н. е.) і завершується формуванням класового суспільства та виникненням держави (IV- III тис. до н. е.).
У розвитку первісного суспільства виділяють декілька періодів[1].
Першими формами господарської діяльності людини в період палеоліту були мисливство, рибальство і збиральництво. Із завершенням льодовикового періоду та встановленням клімату, близького до сучасного (35-10 тис. років тому), почалось утвердження людини сучасної [2].
Найважливішим із досягнень мезоліту стало винайдення лука, люди навчилися робити сильця, сітки, загорожі, мисливські пастки. Почався процес формування народів. Посилювалася відмінність у темпах і характері господарського розвитку окремих людських спільнот.
Неолітична революція відбувалася у VI - III тис. до н.е. Нездатність задовольнити зростаючі потреби людини і суспільства, продуктивність у виробництві призводили до витіснення кам'яних знарядь праці, тому вони вичерпали свій потенціал у IV тис. до н.е. Почався перехід до енеоліту.
Складовою енеоліту є мідний та бронзовий віки. З винайденням буквеного письма починається стадія цивілізації [3].
В цілому первісне суспільство має такі ознаки: низькі темпи розвитку продуктивних сил і повільне вдосконалення їх; низькі темпи розвитку суспільства; колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва; рівномірний розподіл і соціальна рівність; відсутність приватної власності, експлуатації, класів і держави.
Примітки
• 1. В основі поділу знаходиться технологія виготовлення знарядь праці, яка в свою чергу, залежала від матеріалів, що лежали в основі цього процесу. Відомі такі періоди: кам'яний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт); мідно-кам'яний (енеоліт); бронзовий; залізний.
• 2. Використання вогню для приготування їжі, удосконалення знарядь праці, а також перші спроби упорядкувати міжстатеві відносини суттєво змінили фізичний тип людини. Саме в цей час завершився процес антропогенезу - перетворення передлюдини в людину розумну. У кінці палеоліту різко скоротилася чисельність великих ссавців тварин, а деякі види повністю зникли.
• 3. Перші цивілізації утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Месопотамія, Китай) на зламі неоліту і бронзового віку. Одночасно елементи державності формуються в Україні в умовах трипільської культури.
Економіка та економічна думка країн Стародавнього Сходу: загальна характеристика
До Стародавності відносять період від неолітичної революції до початку античності. У ці тисячоліття сформувався й повсюди панував так званий традиційний спосіб виробництва. Виробництво, як правило, мало переважно натуральний, нетоварний характер. Основна сфера економічного життя - сільське господарство.
Основною продуктивною силою в первинній галузі виробництва - сільському господарстві виступали селяни-общинники. Між державою і общинниками-землеробами склалися відносини підданства.
В обробітку землі в царських і храмових господарствах частково використовувалася праця рабів. Раби належали державі. Джерелами рабства були: війни та борги. Використання рабської праці носило малопродуктивний характер: обслуговування рабовласників, будівництво пірамід, палаців та грандіозних іригаційно-зрошувальних систем.
Східне рабство не було класичним. Тут переплелися общинні та рабовласницькі елементи.
Поступово складався так званий азіатський спосіб виробництва з безперечною участю держави в економічних процесах, на основі тотожності, неподільності влади та власності [1].
Про економічну думку Стародавнього Єгипту можна довідатися насамперед з творів державних чиновників (писарів). До нашої доби дійшли "Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікарі"(ХХІІ ст. до н.е.), "Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму синові Піопі" (XX ст.. до н.е.), "Речення Іпусера"(відома його копія XIII ст.. до н.е.), "Пророцтво Нефертіті" (відома копія XV ст. до н.е.), різні адміністративно-господарські та юридичні документи.
Адміністративно-господарські документи характеризують організацію та управління державним (царсько-храмовим) господарством, організацію праці царських майстрів та землеробів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна характеристика господарства первісного суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.
