Адам Сміт - творець економічної науки

Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка

Із завершенням промислового перевороту розпочався етап індустріального розвитку суспільства. Основним його змістом був процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства. Індустріалізація забезпечила перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою [3].

Індустріалізацію як світовий економічний процес зумовив другий етап науково-технічної революції, що розпочався у останній третині XIX ст.[4]

Під час індустріалізації відбувається концентрація виробництва і серйозні зміни в самій структурі економіки, організації та управлінні виробництвом - виникають монополії, акціонерні товариства. Це свідчило про завершення періоду вільної конкуренції та початок практикування несумлінної конкуренції, в основі якої лежала боротьба за ринки сировинних та трудових ресурсів, ринки збуту, кредити тощо. Кількість дрібних підприємств у світовому господарстві у кінці XIX ст. різко зменшувалася з 50 до 30 %. Структура ринку перейшла в новий стан монополістичної конкуренції [5].

Нові економічні процеси, соціально-економічні зміни відображалися в розмаїтті економічної думки. Формується т. з. критичний напрям політичної економії, різні економічні школи: історична, нова історична, австрійська, кембриджська, американська, шведська, математична.

У 40-х роках XIX ст. створювалися англійські чартистські організації, активізовувалися політичні виступи робітників - виник марксизм.

Економічна дійсність початку 20 століття, зокрема активний процес монополізації світового виробництва, зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції [6].

Примітки

• 1. Так, у XVIII ст. господарство Англії, Франції, Німеччини, Росії різко відрізнялося. У Франції господарює кольбертизм із його значним втручанням у комерційну діяльність, з його сеньйоральним сільським господарством. У Німеччині - сотні відособлених господарств-держав на основі абсолютистського управління, що ведуть між собою економічну та релігійну війну (тридцятирічну). Наприкінці XVIII ст. Англія починає своє входження в індустріальну революцію. Досвід підприємницької діяльності в сільському господарстві переноситься на промисловість і передусім туди, де немає гільдійських регламентацій. Місце мануфактури посідає фабрика. Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та механізмів, здійснюючи найпростіші операції. Випускається, як правило, однорідна продукція. Визначальна роль належить таким галузям промисловості, як гірничодобувна, металургійна, машинобудівна, текстильна.

• 2. До основних ознак цієї системи належать: відсутність можливостей впливу на ціну товару; покупці та продавці на ринку визнають ціну товару як початкову; відсутність товарного знака; єдиним критерієм вартості товару є ціна; відсутність економічних та юридичних привілеїв; рівні стартові права та можливості; основним чинником мобільності виробництва є попит та пропозиція на ринку промислових товарів; однакові можливості доступу до різних видів інформації та її використання у процесі відтворення; виробник не може покинути ринок без втрат.

• 3.Збільшується частка промислових підприємств у виробництві ВНП та національного доходу. Індустріалізація характеризується структурними змінами в господарстві окремих країн. На основі науково-технічних та технологічних винаходів виникають нові галузі виробництва, відбувається вдосконалення і модернізація старих. Характер та терміни індустріалізації залежали від вихідного рівня промислового перевороту, економічних умов кожної країни.

• 4. Науково-технічний прогрес відбувався у кількох основних напрямах, які визначали ступінь механізації виробництва, зв'язку та побутової сфери: електрична революція; відбувся прорив у освоєнні нових видів енергії; винайдено телефонний зв'язок, телеграф, радіо; хімічна революція; з'явилася авіаційна промисловість; вдосконалено металургійне виробництво; розпочалася автоматизація, стандартизація та уніфікація виробництва; розвивається наукова організація праці. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилася їхня собівартість.

Обсяг світового промислового виробництва збільшився в 3 рази, сукупна протяжність залізниць зросла у 3,5 разу, середні темпи зростання економіки провідних країн перевищували 3,5 % річних упродовж 30 років, що було найвищим показником за останні 200 років.

• 5. До основних ознак монополістичної конкуренції необхідно віднести: злиття банківського капіталу з промисловим; вихід монополій за національні межі; неможливість індивідуального входження в галузь виробництва; нерівномірний доступ до інформації; неоднорідність товару та наявність т. з. брендів (товарних марок, знаків, патентів); контроль 3-5 % частки ринку даної галузі у невеликої кількості виробників (продавців).

• 6. Основоположником теорії монополістичної конкуренції став професор Гарвардського університету Е. Чемберлін, який 1933 року опублікував працю "Теорія монополістичної конкуренції". Сутність нових теоретичних ідей висловлених в даній праці Е. Чемберліном полягає в тому, що основною умовою оволодіння ринком або суттю монополії є контроль над пропозицією, а отже, над ціною, який досягається взаємозаміною конкуруючих товарів, тобто "диференціацією продукції."

Найвизначнішою продовжувачкою вчення "школи Маршалла" була професор Кембриджського університету Дж. Робінсон, яка в 1933 році опублікувала працю "Економічна теорія недосконалої конкуренції". її основна ідея грунтується на вивченні ринкових аспектів функціонування монополій, конкуренція між якими через порушення рівноваги в економіці є, на її думку, недосконалою (за термінологією Е. Чемберліна - монополістичною).

Едвард Чемберлін і Джоан Робінсон зуміли показати основне - відзначаючись великою життєвою силою, конкуренція і досконала, і недосконала потребує водночас створення механізму, який би забезпечив і гарантував її збереження. Цю теоретично-практичну проблему в подальшому вирішував Дж. М. Кейнс.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адам Сміт - творець економічної науки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Загальна характеристика господарства первісного суспільства

  • Соціально-економічний розвиток та економічна думка країн античного світу: загальна характеристика

  • Загальна характеристика економіки та економічної думки Середньовіччя

  • Історичне значення меркантилізму

  • Економічне вчення фізіократів

  • Адам Сміт - творець економічної науки
  • Економічна думка в Україні (XIX - початок XX ст.)

  • Економічна теорія марксизму

  • "Маржинальна революція" в економічній теорії

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • "Кейнсіанська революція" в економічній теорії

  • Теорія "змішаної економіки"

  • Інституціоналізм: теоретичні основи, риси, етапи розвитку

  • Економічна теорія прав власності

  • Теорема Рональда Коуза

  • Джеймс Б'юкенен: теорія суспільного вибору

  • Дуглас Норт - засновник нової економічної історії (кліометрики)

  • Теорія людського капіталу

  • Тенденції синтезу основних напрямів світової економічної думки

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ"

  • Предмет політичної економії

  • Економічні категорії: сутність, система

  • Економічні закони: сутність, класифікація, пізнання і використання

  • Методи політичної економії

  • Суспільне виробництво: зміст, структура

  • Економічні ресурси і фактори суспільного виробництва

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва

  • Сукупний продукт як результат економічної діяльності суспільства

  • Ефективність суспільного виробництва: сутність, показники

  • Економічні потреби: сутність, структура

  • Економічні інтереси: сутність, структура, зв'язок з потребами, споживанням і виробництвом

  • Сутність, зміст та структура категорії "економічна система"

  • Класифікація (типологізація) економічних систем

  • Сутність, ознаки, національні особливості змішаної економічної системи

  • Відносини власності в економічній системі суспільства

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Місце і роль людини в економічній системі

  • Грошовий обіг і його закони

  • Капітал як соціально-економічна категорія

  • Людський капітал як соціально-економічна категорія

  • Торговий капітал і торговий прибуток

  • Позичковий капітал і позичковий відсоток

  • Акціонерний капітал: сутність, структура, функції

  • Сутність, функції та закони ринку

  • Сутність, функції та основні елементи інфраструктури ринку

  • Домогосподарства як суб'єкти ринкової економіки

  • Сутність, функції та види підприємництва в ринковій економіці

  • Підприємства як суб'єкти ринкових відносин

  • Капітал промислового підприємства і його рух

  • Прибуток підприємства, його розподіл та використання

  • Сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства

  • Фінансовий капітал: сутність, механізми формування

  • Особливості функціонування капіталу в сільському господарстві. Земельна рента

  • Кредит як форма руху позичкового капіталу

  • Сутність, види, типи та форми суспільного відтворення

  • Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні

  • Сутність, етапи формування, структура та тенденції розвитку світового господарства

  • Міжнародний поділ праці: сутність, форми прояву та розвитку

  • Інтернаціоналізація виробництва як всеохоплююча тенденція розвитку сучасного світового господарства

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, етапи розвитку, рівні, форми, типи

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Сутність, функції та форми міжнародного руху капіталів

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Міжнародні валютні відносини

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобальні проблеми: сутність, причини виникнення, класифікація, економічні аспекти, можливості та способи розв'язання

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МІКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи мікроекономічного аналізу

  • Закон спадної граничної корисності. Перший закон Г. Госсена

  • Вплив зміни доходу та цін на бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту.

  • Вплив на попит нецінових факторів

  • Види еластичності попиту за ціною

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати підприємства

  • Розподіл і використання прибутку підприємства

  • Ціноутворення на ринку досконалої конкуренції

  • Ціноутворення в умовах монополії

  • Ціноутворення на олігополістичному ринку

  • Ціноутворення на ринку монополістичної конкуренції

  • Ціноутворення на ринках факторів виробництва

  • ЛОГІЧНО-ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ПИТАНЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "МАКРОЕКОНОМІКА"

  • Методи макроекономічних досліджень

  • Макроекономічні показники в системі національних рахунків

  • Двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Нецінові фактори сукупного попиту

  • Сукупна пропозиція

  • Процес інфлювання і дефлювання

  • Модель грошового ринку та його рівновага

  • Пропозиція робочої сили

  • Вплив мінімальної заробітної плати на рівень зайнятості та безробіття

  • Сучасні економічні (промислові) цикли

  • Пропорційне, прогресивне і комбіноване оподаткування

  • Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

  • Зайнятість населення: форми та структура

  • Причини, форми та наслідки безробіття

  • Функції і роль держави у змішаній економіці

  • Форми і методи державного регулювання змішаної економіки

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ