Економічна думка Стародавньої Греції пов'язана з ідеями Ксенофонта (бл. 430 - 354 рр. до н. е.), Платона (428 - 348 рр. до н. е.) та Арістотеля (384 - 322 рр. до н. е.).
У своїй економічній праці "Домострой" Ксенофонт характеризує рабовласницьке господарство, вважаючи поділ людей на вільних та рабів природним.
Платон у творах "Держава" та "Закони" соціальний поділ суспільства пов'язує з поділом праці на основі "особистих здібностей". Внаслідок поділу праці, на думку вченого, з'являються ринок, гроші та торгівля. Він залишався захисником натурального аграрного господарства, що використовує працю рабів, засуджував лихварство.
У творах найвизначнішого мислителя давнини Арістотеля ("Політика" та "Нікомахова етика") поділ суспільства на вільних і рабів, а також їхньої праці на розумову й фізичну зумовлено тільки "законами природи". Арістотель розрізняв два види багатства - багатство як сукупність споживчих вартостей (природне, істинне багатство) і багатство як нагромадження грошей. Відповідно до цього він розрізняв і два види діяльності: економіку (природну господарську діяльність, пов'язану з виробництвом продуктів) та хрематистику (мистецтво наживати багатство, робити гроші).
В економічній думці античного Риму центральне місце належало проблемам рабства та аграрним відносинам, особливо питанням раціональної організації рабовласницьких господарств [5].
Примітки
• 1. Грецькі міста-поліси мають значні відмінності як у місцезнаходженні, так і у виробничих прийомах, традиціях, моралі, законах, світогляді, зв'язках із містами-колоніями. Вперше у світовій історії місто витісняє і підпорядковує собі село.
• 2. Сейсахтейя (страхування боргів) передбачала ліквідацію або викуп коштом держави селянських боргів, а також заборонялося боргове рабство, впроваджувалося вільне користування майном, усе населення було поділено не за родовими, а за майновими особливостями на чотири класи. При цьому до уваги бралася не тільки земельна власність, але й рухоме майно.
• 3. Кожна категорія поділялася на центурії (сотні) з відповідними центуріальними зборами для вирішення державних справ. Вся римська територія була поділена на 21 трибу (округ) - 4 міських та 17 сільських. Боротьба за землю веде до формування великого землеволодіння.
• 4. В оптову торгівлю вкладалися значні капітали. Римські купці об'єднувалися в колегії, які мали кошти, кораблі, агентів у провінціях. Рим став світовим центром грошових операцій, торговельних угод, світовою біржею. Банки під час розрахунків використовують чеки, векселі, безготівкові розрахункові операції. Створюються державою та здаються в оренду міняльні контори. Розвивається лихварський капітал. Позичковий процент був у межах 6 - 48 %, а іноді значно більшим. Тут уперше в історії з'являється маклер як посередник в укладенні кредитних угод, використовуються таблиці відсотків, застосовуються безготівкові платежі переказами, словом.
• 5. Вони відображені у ряді законів, аграрних проектів, зокрема у трактаті Катона Старшого (234 - 149 рр. до н. е.) "Землеробство", Варрона (116 - 27 рр. до н. е.) "Про сільське господарство" , Колумели (І ст. до н. е.) "Про сільське господарство", проектах аграрних реформ братів Гракхів - Тіберія (162 -
Загальна характеристика економіки та економічної думки Середньовіччя
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка» автора Мацелюх Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціально-економічний розвиток та економічна думка країн античного світу: загальна характеристика“ на сторінці 2. Приємного читання.
