Перераховані обставини сприяли тому, що економічна думка звернулася до аналізу сфери виробництва, предметом науки стали, здебільшого, закони зростання багатства у сфері матеріального виробництва, і відтепер всі, хто вивчав політекономію під таким кутом і застосовував причинно-наслідковий аналіз, стали називатися класиками [3, с. 46-47].
Важливу роль у тому, що класичній школі вдалося проникнути у сутність економічних процесів, зіграли розвиток науки і техніки, філософії, історії, статистики [4].
Класична економічна теорія не могла дати відповіді на такі практичні питання. У ній домінували більш абстрактні поняття, ніж того вимагало повсякдення. Економісти-класики ніколи не ставили перед собою завдання вивчення реальної ринкової поведінки економічних суб'єктів, оскільки предметом їх досліджень були глибинні, сутнісні економічні процеси, а не конкретні форми їх прояву. Недостатність прагматизму класичної школи здійснила спробу подолати нова економічна теорія, яка у подальшому отримала назву неокласичної.
Примітки
1. Політекономія виникає у період становлення і розвитку мануфактурного виробництва, зростання його товарності, розширення та поглиблення товарно-грошових відносин.
Дослідники в еволюції класичної політичної економії виділяють три етапи (див. табл. 1)
Таблиця 1. Етапи еволюції класичної політичної економії
Назва етапу | Характеристика етапу |
Ранній (В. Петті, П. Буагільбер, фізіократи) | В межах етапу відбувається: - формування абстрактного методу дослідження; - виділення основних категорій; - установлення об'єктивності економічних законів; - здійснюється перша спроба аналізу економіки суспільства як єдиного організму. |
Зрілий (А. Сміт, | Характеризується: |
Д. Рікардо) | - створенням на основі узагальнення наявних економічних знань цілісної наукової системи; - розробкою теорії соціально-економічного устрою суспільства; - подоланням галузевого підходу до аналізу економічної діяльності, - формуванням трудової теорії вартості і основ теорії взаємодії факторів виробництва та факторного розподілу доходів. |
Пізній (Ж. Сісмонді, П. Ж. Прудон, Т. Мальтус, Ж.Б. Сей, Дж. Стюарт Мілль та ін.) | Характеризується: - відбиттям загострення основних протиріч капіталізму і позначається розробкою теорій, концепцій і підходів, спрямованих на їх пом'якшення (теорії факторів виробництва і витрат, функціональний і граничний аналіз, пропозиції щодо соціальних реформ. |
2. З розвитком мануфактурного виробництва меркантилізм перестав відігравати провідну роль у поглядах на економіку: його головна ідея про грошове багатство суперечила новим реаліям. Мануфактура ознаменувала становлення промислового виробництва і приносила набагато більші доходи ніж торгівля.
3. Історія економічних вчень [Текст] : підручник / за ред. Тарасевича В. М ., Петруні Ю.Є.. - К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 352 с.
4. Ф. Бекон, Д. Локк, Т. Гобс звільнили науку від теології і здійснили першу спробу створення загальнонаукових методів пізнання, головним із яких був індуктивно-аналітичний метод. Саме його застосування сприяло поступовому переходу до тих способів і прийомів теоретичного аналізу, на яких будується і сучасна економічна наука.
2.4. Загальна характеристика неокласичної економічної теорії
Неокласична економічна теорія сформувалась протягом останньої третини XIX і перших десятиріч XX ст. У цей період відбувається поступовий перехід від системи вільно конкурентного ринку до недосконалих форм конкурентної боротьби. Англійці В. Джевонс, Ф. Еджуорт і А. Маршалл, австрійці К. Менгер, О. Бем-Баверк і Ф. Візер, француз Л. Вальрас, американці Дж. Б. Кларк і І. Фішер, італієць В. Парето започаткували основу того, що сьогодні становить фундамент економічної науки на Заході, а саме неокласичний аналіз. Остатній ґрунтується на принципово новій методологічній базі.
Таблиця. Методологія неокласичної економічної теорії
Проблеми | Методологія дослідження |
Проблема раціонального господарювання | Вихідним положенням є потреби індивіда, які він може задовольнити шляхом споживання економічних благ - матеріальних і нематеріальних. Такі блага у природі зустрічаються в обмеженій кількості, тому виникає необхідність у їх виробництві. Виробництво пов'язано 3 використанням ряду факторів виробництва які, у свою чергу, також характеризуються обмеженістю. Звідси виникає проблема: як раціонально використовувати обмежені ресурси у виробництві благ для задоволення потреб людини? Саме цю проблему неокласики вважають предметом економічної науки, підкреслюючи її універсальний характер і незалежність від ідеології. |
Примат обміну над виробництвом | Попит означає прихильність неокласики примату обміну над виробництвом. Оскільки попит є результатом суб'єктивних оцінок індивідів, а виробнича діяльність приводиться у дію саме попитом, то очевидним фактом багатьох теоретичних побудов неокласиків є суб'єктивізм: всі економічні суб'єкти діють раціонально, тобто виключно у своїх інтересах. Вони приймають індивідуальні рішення, і взаємодія цих рішень породжує економічні закони. |
Рівноважний підхід | Розглядаючи економічну дійсність, теоретики намагаються виявити і вивчити такі її становища, які характеризуються відносною стабільністю, тобто рівновагою. Остання означає відсутність внутрішніх тенденцій до зміни існуючого стану певного явища. Метод статики полягає у співставленні різних рівноважних станів кожного конкретного явища. Метод динаміки - у вивченні короткотермінових станів при переході від одного рівноважного стану до іншого. |
Такий підхід зумовив використання принципово нових конкретних інструментів дослідження [1].
1. Засновники маржиналізму будують свої теорії здебільшого на основі функціонального аналізу: у явищі, яке досліджується, спочатку виділяється одна характерна риса, а потім починається пошук факторів, які на неї впливають. Після того, як подібні фактори встановлено, визначається спосіб їх взаємозв'язку з раніше виділеною характерною рисою, тобто функція. Функціональний аналіз у поєднанні з граничним стали основою для широкого застосування неокласиками математичних методів дослідження, і, перш за все, диференційного обчислення.
2. Використання економічного моделювання, яке найчастіше здійснюється у двохвимірному просторі за допомогою графіків.
3. За неокласиками ринкова економіка буде функціонувати найкращим чином за умов надання кожному з її суб'єктів максимальної економічної свободи. На першому плані - приватна ініціатива, свобода приватного підприємництва, обмеженість державного регулювання. Ці цінності є головними умовами динамізму та ефективності суспільної системи.
4. У центрі уваги окрема фірма, окремий споживач, проблеми максимізації прибутку та мінімізації витрат, тобто те, що прийнято називати мікроекономікою. З 60-х pp. неокласична теорія починає виходити на макроекономічний рівень, вирішуючи питання ефективного функціонування економічних суб'єктів при мінімальному втручанні держави.
Примітка
1. Перш за все, економістами-неокласиками було доведено, що формування більшості показників товарно-грошового господарства відбувається під впливом змін факторів, безпосередньо пов'язаних із даними показниками. Ось чому результативні величини (ціни, доходи, витрати) слід досліджувати з позицій граничних прирощень, які відображають зазначені зміни. Цей методологічний прийом аналізу отримав назву маржиналізму (від англ. "marginal" - граничний). Згідно маржиналізму дослідження економічних явищ відбувається не лише у сталому, але й у постійно мінливому стані. Тобто, аналізу піддягає те, яким чином кожна наступна операція, здійснена за певний період, вплине на ціль, яку намагаються досягти. Дослідженню підлягає й те, наскільки грошових одиниць зросте дохід виробника (приріст доходу) у залежності від збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю (приріст витрат виробництва). Раціональний виробник повинен порівнювати ці величини і продовжувати пошук рішень, доки гранична вигода не зрівняється з граничними витратами. Саме у цьому випадку результат дій буде максимальним і мета раціонально діючого суб'єкта досягнута. (Історія економічних вчень [текст] : підручник / за ред. Тарасевича В.М., Петруні Ю.С.- К.: "Центр учбової літератури", 2013. - С128-131).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан“ на сторінці 2. Приємного читання.