Концептуальне вирішення проблеми розуміння сутності громадянського суспільства неможливе без аналізу його структури. Структура суспільства – це внутрішня його будова, що відтворює багатогранність та взаємодію складових суспільства, забезпечує його цілісність та динамізм розвитку.
Структуру громадянського суспільства можна подати у вигляді п'яти систем, які відповідають певним сферам його життєдіяльності:
• 1) Соціальної системи – сукупності об'єктивно сформованих людських спільнот і взаємовідносини між ними, що визначає процеси його відтворення (наприклад, сім'ї), складає соціальну суть людини (взаємовідносини з іншими людьми і колективами), відносини між великими соціальними спільнотами (групами, націями, верствами).
• 2) Економічної системи – сукупності економічних інститутів і відносин, у які вступають люди в процесі реалізації відносин власності, виробництва, розподілу обміну і споживання сукупного суспільного продукту.
• 3) Політичної системи – системи цілісних саморегульованих елементів: держави, політичних партій, громадських рухів, об'єднань. Її основу складають владні відносини, а зв'язок суспільства і держави забезпечують політичні партії.
• 4) Духовної системи, що формується на основі взаємин між людьми, їх об'єднаннями, державою й суспільством щодо культурних благ (освіти, науки, релігії). Ключову роль тут відіграють загально гуманістичні традиції.
• 5) Інформаційної системи як наслідку розвитку людського розуму та спілкування. Її основу складають засоби масової інформації, різних форм власності тощо.
Структурні елементи громадянського суспільства мають відповідати певним вимогам:
• економічна система діє за принципом самоорганізації, саморегулювання та самоуправління;
• соціальна система має чітко виражене структурне оформлення;
• політична система виступає, з одного боку в формі механізму узгодження соціальних інтересів у суспільстві, а з іншого – як найбільш повне вираження загального національного інтересу.
Власне держава складається із системи державних органів влади і управління та різноманітних суб'єктів суспільства. Державу, в якій сформовано громадянське суспільство, можна назвати не лише демократичною правовою, а й громадянською державою.
На думку М. Суворової громадянському суспільству притаманні такі основні ознаки:
• 1) Юридичне і фактичне закріплення основних прав людини і громадянина; проголошення людини та її прав найвищою соціальною цінністю;
• 2) Впровадження принципу рівності й рівноправності різноманітних форм власності й рівноправності громадян;
• 3) Дія принципу економічної та політичної свободи й відповідальності громадянина і держави;
• 4) Розвинутість ринкової економіки, свободи підприємництва і свободи відповідальності за економічну діяльність усіх суб'єктів суспільства і держави;
• 5) Верховенство громадянського суспільства над державною владою. Держава і державна влада підпорядковані і служать і виконують службову роль по відношенню до суспільства, а суспільство, у свою чергу, сприяє реалізації основних завдань і функцій держави і державної влади;
• 6) Проголошення і фактичне забезпечення демократичних морально-правових соціальних цінностей; природних прав людини (права на життя, здоров'я, власність, права на свободу, честь і гідність, принципу верховенства права і правових законів,
діалектичної єдності представницької та безпосередньої форм демократії, соціальна справедливість, соціальний захист особи тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРАВОВА КУЛЬТУРА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО“ на сторінці 4. Приємного читання.
