Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти

Методика викладання у вищій школі

Діяльнісна складова структурно-змістовних характеристик педагогічної компетентності включає знання, уміння, навички та способи здійснення педагогічної діяльності, у той час як комунікативна складова насичена знаннями, уміннями, навичками та способами здійснення педагогічного спілкування. Як перша, так і друга компоненти педагогічної компетентності взаємообумовле- ні у процесі розвитку цілісних професійних якостей, необхідних для здійснення ефективної навчальної роботи через аудиторну та позаудиторную роботу на курсах підвищення кваліфікації.

До структури професійної компетентності сучасні дослідники включають також комунікативну компетентність. Розуміння сутності цього феномену показано у працях С.Л. Брат- ченка: повага й уважність до співрозмовника, безстороння зацікавленість, здатність установлювати контакт; здатність слухати та чути; емпатія; мистецтво допомоги співрозмовникові у висловленні своєї думки; здатність адекватно виражати власну позицію; комунікативна гнучкість і конструктивність, готовність розв'язувати міжособистісні проблеми; здатність працювати в "команді" [7, с. 143].

Спираючись на погляди зарубіжних і вітчизняних дослідників, професійну компетентність можна розглядати як якісну здатність і готовність особистості до продуктивної діяльності, що базується на системі професійних компетенцій (знань, умінь, навичок і досвіду ефективної діяльності), та орієнтована на самостійну активність фахівця у пізнавальних процесах при виконанні професійних функцій.

Використання операціонального підходу до результатів педагогічної діяльності визначило місце системи компетенцій в освітньому процесі. У цьому сенсі, поняття "компетенцій" збігаються з можливістю реалізації цілей освіти, але ці цілі мають бути формалізовані, операціонально перевірені. З одного боку, компетенції - більш детальний розподіл узагальнених цілей освіти та більш високий рівень їх конкретизації, з іншого боку, компетенції - діяльнісна складова здобутої освіти, що дозволяє виявитися знанням, умінням і навичкам у незнайомій ситуації, тобто є більш високим рівнем узагальнення останніх. У цьому зв'язку варто звернути увагу на те, що компетенції є важливою педагогічною умовою досягнення мети освіти, оскільки завдяки ним той, хто навчається, виступає як активний носій суб'єктивного досвіду.

Компетенція не зводиться до простої суми знань і вмінь через те, що значна роль у її прояві належить обставинам, тобто умовам, у тому числі - педагогічним. Володіти сукупністю компетенцій, необхідних для успішної інтеграції в сучасному соціумі, - означає вміти мобілізувати в даній ситуації отримані знання й досвід. Компетенція одночасно тісно позв'язує мобілізацію знань, умінь і поведінкових відносин, налаштованих на умови конкретної діяльності.

Існує розподіл компетенцій на загальні, базові та спеціальні. Загальні компетенції визначають сутність усіх професійних видів діяльності. Ядро загальних компетенцій утворюють адаптація, соціалізація, інтеграція в соціум і самореалізація особистості. В умовах, коли освіта перестає здійснювати лише трансляцію культури й усе більшою мірою стає механізмом її породження, траєкторію розвитку освітніх процесів у новій соціокультурній ситуації можна сформулювати в такий спосіб: досягнення нової якості підготовки молоді за рахунок розвитку їх загальних ком- петенцій на основі відновлення гармонійного розвитку взаємозалежних систем: Людина - Соціум - Природа.

Загальні компетенції людей, що навчаються, можна представити як послідовне досягнення людиною більш високого освітнього рівня, що можливо за умови руху наступними щаблями:

• досягнення елементарної та функціональної грамотності, коли на доступному, мінімально необхідному рівні формуються первісні знання, світоглядні та поведінкові якості особистості, необхідні для наступної більш широкої й глибокої освіти;

• одержання загальної освіти, де людина здобуває необхідні та достатні знання про навколишній світ і опановує найбільш загальні способи діяльності, спрямовані на пізнання та перетворення тих або інших об'єктів дійсності;

• розвиток загальних компетенцій, пов'язаних із формуванням на базі загальної освіти таких значущих для особистості та суспільства якостей, які дозволяють людині найбільш повно реалізувати себе в конкретних видах трудової діяльності, що відповідають суспільно необхідному поділу праці й ринкових механізмів стимулювання найбільш продуктивного й конкурентоспроможного функціонування працівника тієї або іншої кваліфікації і/або профілю;

• оволодіння культурою, коли людина не тільки усвідомлює ті матеріальні й духовні цінності, які залишені їй у спадщину попередніми поколіннями, але й здатна адекватно оцінювати свою особисту участь у розвитку суспільства, вносити свій внесок у безперервний культуротворчий процес, як власного соціуму, так і цивілізації в цілому;

• формування індивідуального менталітету особистості - тих стійких, глибинних підвалин світосприйняття, світогляду й поведінки людини, які надають особистості властивість унікальної неповторності у сполученні з відкритістю для безперервного збагачення власних ментальних цінностей і здатністю до всебічної самореалізації в духовному просторі людства.

Специфіка педагогічних цілей щодо розвитку загальних ком- петенцій полягає в тому, що вони формуються не у вигляді дій педагога, а з погляду результатів діяльності того, кого навчають, з погляду ефектів його просування й розвитку у процесі засвоєння певного соціального досвіду.

У системі формування професійної компетентності викладачів повинно забезпечуватися формування в них здатності до самостійного управління власного діяльністю, до керівництва самим собою. Таке самоврядування може відбутися тільки в тому випадку, якщо буде сформовано:

• 1) понятійну основу професійно-педагогічної компетентності;

• 2) емоційно-ціннісну основу сприйняття цілей і засобів освіти;

• 3) операціональну основу (формування вміння взаємодіяти з об'єктами освітнього процесу).

Загальні компетенції - це визначальні компетенції, оскільки вони відповідають умовам реалізації, які ані обмежені, ані занадто специфічні, але є, до певного ступеня, універсальними.

С.Е. Агапов і І.Г. Шишов пропонують структуру змісту загальних компетенцій, розвиток яких сприяє ефективній інтеграції тих, кого навчають, у суспільство, що представляє собою наступні здібності й здатності:

• відшукувати - запитувати різні бази даних, одержувати інформацію тощо;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Проблема формування професійно-педагогічної культури викладача в умовах ВНЗ

  • Викладач у системі вищої освіти

  • Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти
  • Теоретико-методологічні проблеми культури педагогічного спілкування

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

  • Професійна діяльність викладача вищої школи

  • Студент як об'єкт педагогічної діяльності

  • Методика підготовки та проведення семінарських занять

  • Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять

  • Консультування як форма роботи зі студентами

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Термінологічний словник розділу

  • ВИДИ ТА ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Застосування сучасних технічних засобів у процесі навчання

  • Дистанційне навчання як самостійний елемент сучасної підготовки студентів

  • Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор

  • Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій

  • КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

  • Модульна система організації навчального процесу й рейтинговий контроль знань студентів

  • Організація роботи кураторів груп у вищій школі

  • Термінологічний словник розділу

  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

  • Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ в РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Система вищої освіти в США

  • Система вищої освіти у Великобританії

  • Система вищої освіти у Франції

  • Система вищої освіти в Німеччині

  • Система вищої освіти в Японії

  • Формування професійних навичок у майбутніх фахівців Скандинавії

  • Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання

  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

  • Адаптація української системи освіти до європейських вимог

  • Стратегія розвитку вищої освіти й забезпечення її якості

  • Термінологічний словник розділу

  • ПІСЛЯМОВА