1) відчуття слабосилля (людина відчуває погіршення працездатності навіть тоді, коли продуктивність праці не знижується; воно виражається як переживання особливої, обтяжливої напруги та невпевненості; людині здається, що вона не може продовжувати роботу належним чином);
2) розлад уваги, що є однією з найчутливіших до втоми психологічних характеристик;
3) розлади моторної сфери (уповільнення чи безладна квапливість рухів, розлад їх ритму, послаблення точності та координації рухів);
4) погіршення пам'яті та мислення (особливо при втомі у процесі розумової діяльності);
5) ослаблення волі (зменшення рішучості, витримки, самоконтролю);
6) сонливість (прояв захисного гальмування).
У навчальному процесі найважливішими є зовнішні ознаки втоми (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Зовнішні ознаки втоми при розумовій діяльності
Ознаки | Втома незначна | Втома значна | Втома гостра |
Увага | Поодинокі відволікання | Увага нетривка, часті відволікання | Увага ослаблена, реакції на нові подразники (нові словесні вказівки) відсутні |
Поза | Поза непостійна, потягування ніг і випрямлення тулуба | Часта зміна пози, повороти голови в різні боки, підтримання голови руками | Прагнення покласти голову на стіл, випрямитися, відхилившись на спинку стільця |
Рухи | Точні | Невпевнені, повільні | Метушливі рухи рук і пальців (погіршення почерку) |
Інтерес | Жвавий інтерес, ставлення запитань | Слабкий інтерес, відсутність запитань | Повна відсутність інтересу, апатія |
Причинами втоми у школярів можуть бути: недосипання, почуття голоду, неповне відновлення сил після перенесеної хвороби, перші симптоми хвороби тощо. Розрізняють суб'єктивні критерії з'ясування втоми (відчуття стомлення, яке визначається шляхом опитування учнів протягом навчального процесу) та об'єктивні (ефективність навчального процесу, стан функціональних систем організму школярів (опорно-рухової, кровоносної, дихальної, сенсорної, вищої нервової діяльності тощо), які визначають за допомогою спеціальних методів дослідження).
Для запобігання зниженню працездатності учнів на уроці використовують такі способи профілактики втоми:
- оптимізація умов проведення уроку шляхом забезпечення сприятливого мікроклімату, освітленості, раціональних робочих поз, чергування діяльності та відпочинку;
- переважне використання першої сигнальної системи, а також методу перемикання аналізаторів, особливо на початку вивчення нової теми;
- проведення фізкультурних пауз (у початкових класах - на кожному уроці, у старших - на четвертому та п'ятому уроках);
- відповідність навчальних і наочних засобів та методів їх використання ергономічним вимогам;
- урахування вікових можливостей учнів при визначенні ступеня складності певних елементів навчального навантаження;
- скорочення тривалості уроку в першому класі до 35 хв.;
- формування позитивної мотивації та сприятливого емоційного клімату в класі.
Російський фізіолог М. Введенський (1852-1922) наголошував, що швидке стомлення від праці пов'язане насамперед з нераціональною її організацією. Як стверджував учений, фізіологічною основою продуктивної розумової праці є такі гігієнічні вимоги: поступове входження в працю, її ритмічність, дотримання послідовності та систематичності у трудовій діяльності, правильне чергування праці та відпочинку, щоденне тренування, що сприяє формуванню умінь і навичок застосовувати гігієнічні вимоги.
Найдієвішими засобами профілактики втоми у школярів є урахування вікових можливостей учнів при визначенні рівня складності навчального матеріалу, оптимізація мікроклімату навчального середовища, чергування робочих поз, діяльності та відпочинку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи педагогічної ергономіки» автора Карапузова Н.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Ергономічний підхід в організуванні навчального процесу“ на сторінці 3. Приємного читання.