Розділ «5.3. Напрями та методи статистичного аналізу грошового обігу»

Статистичний аналіз грошового обігу проводять за такими напрямами:

- статистичний аналіз грошового мультиплікатора;

- статистичний аналіз швидкості обігу грошей;

- аналіз динаміки та структури грошової маси та її впливу на рівень інфляції. Статистичний аналіз грошового мультиплікатора

Пропозиція грошей у сучасному світі зазвичай визначається величиною безготівкової емісії. Розміри цієї емісії залежать не тільки від розмірів грошової бази, а й від рівня розвитку та умов функціонування комерційних банків, тобто від здатності банківської системи до розширення її грошової бази.

У розпорядженні центрального банку є економічні важелі, за допомогою яких він впливає на формування грошової пропозиції та регулює грошовий обіг. Цими важелями є грошова база, банківські резерви та грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошова база (базові гроші) — самостійний компонент грошової маси, який характеризує величину коштів, що надійшли в систему комерційних банків. Існує два показники грошової маси:

- грошова база у вузькому розумінні — включає готівку в обігу, яка випущена центральним банком країни без врахування готівки у сховищах центрального банку країни;

- грошова база у широкому розумінні — включає готівку в обігу та кореспондентські рахунки і обов'язкові резерви комерційних банків у центральному банку країни (усі готівкові кошти у національній валюті).

Грошова база в Україні — це сукупність готівкових коштів, випущених в обіг НБУ, коштів обов'язкових резервів, коштів на кореспондентських рахунках та інших коштів інших депозитних корпорацій (банків), коштів державних нефінансових корпорацій і домашніх господарств в НБУ. Іншими словами — це сукупність зобов'язань НБУ в національній валюті, які забезпечують зростання грошових агрегатів та кредитування економіки.

Грошова база є показником бази фінансування, яка є основою для формування грошових агрегатів, а не самим грошовим агрегатом.

Грошова база використовується НБУ в якості одного із основних показників грошово-кредитної політики і часто друкується пресою разом з грошовими агрегатами.

Грошова база охоплює сукупність готівки, яка емітована НБУ, та залишки коштів комерційних банків на їхніх рахунках в НБУ.

Грошова база (Мь) складається з М0 і банківських резервів (Я ).

Фактично, грошова база — це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей. Тоді пропозиція грошей (М5) прямо пропорційна грошовій базі (Мь) і залежить від грошового мультиплікатора (т):

Всі комерційні банки, які відкривають поточні рахунки, повинні мати встановлені законом резерви. Ці резерви можуть бути у вигляді банківської готівки, а також у вигляді обов'язкових резервів, які банк повинен мати у вигляді вкладу у центральному банку, що є резервною системою. "Певний" зобов'язань щодо вкладів, який комерційний банк повинен тримати в резерві, відомий під назвою резервної норми.

Нормативи обов'язкового резервування НБУ використовує як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

Норму обов'язкових резервів встановлює центральний банк країни. Комерційний банк може тримати в резервному банку і більшу суму, а також власну готівку.

Норматив обов'язкового резервування в Україні — це встановлений НБУ рівень відношення обов'язкових резервів банку до зобов'язань банку щодо залучених ним коштів у національній та іноземній валюті, а також у банківських металах.