Масена приїхав зустріти колегу в аеропорт Маріньян, а тоді повіз прямо в морг, куди вже доправили тіло. Адамберґ хотів побачити його, адже Масена не міг з'ясувати, чи не йдеться часом про імітатора.
— Ми знайшли його голим удома, — пояснив Масена. — Замки професійно зламано. Дуже чиста робота. А там же стояло два нових засуви.
— Він з самого початку діяв саме так, — зазначив Адамберґ. — На сходовому майданчику не було чергових?
— Колего, у мене чотири тисячі ось таких-от багатоповерхівок.
— Так. І в цьому його сила. За кілька днів він звів нанівець поліційний нагляд. Прізвище, ім'я, прикмети?
— Сільвен Жюль Мармо, тридцять три роки. Працює в порту, лагодить кораблі.
— Кораблі, — повторив Адамберґ. — Він часом не з Бретані?
— Звідки ви знаєте?
— Я не знаю, а запитую.
— У сімнадцять років він працював у Конкарно. Саме там і навчився корабельній справі. Раптово все покинув і подався в Париж, де жив на дрібні заробітки столяра.
— Тут він мешкав сам?
— Так. Його подруга — заміжня жінка.
— Саме тому сіяч убив його вдома. Він чудово про все знає. Це все невипадково, Масено.
— Можливо, але між Мармо і чотирма вашими жертвами нема жодного зв'язку. Крім цього перебування в Парижі з двадцяти до двадцяти семи років. Не завдавайте собі клопоту розпитуваннями, я вже надіслав усе досьє у ваш відділок.
— Там це і трапилося — в Парижі.
— Що?
— Їхня зустріч. Ці п'ятеро мали знати одне одного, перетинатися тим чи іншим чином.
— Ні, колего, гадаю, сіяч просто хоче, щоб ми побігали. Він змушує нас вірити, що ці вбивства мають сенс, щоб збити нас з пантелику. Легко було дізнатися про те, що Мармо мешкає сам. Увесь квартал знав про це. Тут про все розповідають на вулиці.
— А як щодо сльозогінного газу?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мерщій тікай і довго не вертайся» автора Фред Варгас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „30“ на сторінці 1. Приємного читання.