Розділ «9.2. Автоматизована система аналізу та управління ризиками»

Основні поняття

Митні органи у своїй діяльності зіштовхуються з цілим рядом складних завдань. Головними залишаються забезпечення надходжень до державного бюджету і захист економічних інтересів держави, але ці відповідальні завдання повинні здійснюватися ефективно й дієво, одночасно забезпечуючи підтримку потоку легальних товарів.

В останні роки акценти в здійсненні митної справи у світі зміщуються до застосування таких принципів: завчасний електронний обмін даними, послідовне застосування методів

управління ризиками, використання нових технологій неруйнівного контролю під час огляду товарів і тісне співробітництво митних органів між собою та з підприємствами (закріплені Рамковими стандартами Всесвітньої митної організації у 2005 p.).

У світовій практиці все більшої ваги набуває організація митної справи, заснована на управлінні ризиками, що дає змогу оптимально використовувати ресурси митних органів, контролювати здійснення митного оформлення на ділянках, де є найбільший ризик порушення митного законодавства, дозволяючи основній масі товарів і фізичних осіб порівняно вільно проходити через митницю.

Всесвітня митна організація визначає управління ризиками як систематичне застосування процедур і методів управління, що забезпечують митні органи необхідною інформацією для вивчення тих переміщень чи вантажів, які несуть у собі ризики. При цьому ризиком вважається потенційна можливість недотримання вимог митного законодавства.

У Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками Держмитслужби України управління ризиками визначається як систематична робота з розроблення та практичної реалізації заходів запобігання і мінімізації ризиків, методики оцінки ефективності їх застосування, а також контролю за застосуванням митних процедур, яка передбачає безперервне оновлення, аналіз і перегляд наявної у митних органах інформації.

Управління ризиками доцільно розглядати як інструмент забезпечення митної безпеки України. Митна безпека України визначається як стан захищеності економічних інтересів держави в галузі митної справи, який забезпечує в різних зовнішніх і внутрішніх умовах незалежно від будь-яких загроз:

— переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів;

— здійснення митного регулювання, пов'язаного з установленням розмірів податків і зборів та повнотою їх справляння;

— застосування митних процедур, заходів митно-тарифного й нетарифного регулювання;

— боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, а також виконання інших покладених на митну службу завдань шляхом ефективної реалізації митної справи.

Небезпека, загрози, виклики, негативний вплив, ризик, наслідки та шкода є системоутворювальними ознаками митної безпеки.

Загроза - така конкретна чи безпосередня форма небезпеки на стадії переходу її з можливості в реальність, яка характеризується сукупністю несприятливих умов і факторів у відповідних сферах економіки, конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу на економічні процеси, наслідки якої можуть заподіяти будь-якої шкоди.

Зовнішні і внутрішні джерела небезпеки, що впливають на стан реалізації митної справи, найчастіше є результатом суперечностей, створюються і формуються в самому суспільстві, у зовнішньоекономічних і торговельних сферах, політичних і економічних відносинах, природних та інших явищах. Вони можуть виявлятися у вигляді різних загроз: війни, тривалих нестабільних політичних і економічних станів, протилежних економічних інтересів України й інших держав, не прорахованих прогнозів прийнятих тарифних і нетарифних заходів регулювання, некваліфікованого керівництва митною справою, порушення структурної організації керування митницею, формування негативного відношення суспільства до митниці та ін. Тому важливим є завдання щодо виявлення причин цих загроз з метою їх попередження і досягнення стану безпеки.

У контексті забезпечення митної безпеки виклик — це прояв загрози у формі події з негативними наслідками, який потребує відповідного реагування митних органів з метою попередження або зменшення можливої шкоди. Шкода — це фактичні або можливі економічні і соціальні втрати, що виникають у результаті різних подій, явищ, дій у митній галузі. Тоді можна визначити ризик як кількісну величину митного виклику у вигляді визначеної оцінки діючої небезпеки або ймовірності реалізації потенційної загрози в митній галузі з погляду небажаних наслідків.

Профілювання ризиків є засобом, за допомогою якого митні органи застосовують управління ризиками на практиці. Основним тут є поняття індикаторів ризиків, які можна визначити як певні критерії, що разом становлять практичний інструмент для вибірки й виявлення переміщень, що містять потенційну можливість порушення вимог митного законодавства, власне, під профілем ризику прийнято розуміти визначений набір індикаторів ризику, відібраних на основі зібраної, проаналізованої и класифікованої інформації. Крім сукупності індикаторів ризику, профіль ризику характеризується також наявністю набору заходів з мінімізації ризику.

Профіль ризику найчастіше є документом, що може бути побудований різними способами (та використовуватись в документальному чи автоматизованому вигляді) і повинен містити опис сфери ризику, його оцінку, необхідні заходи з протидії ризику, терміни вжиття таких заходів. Під час розробки профілів ризику слід враховувати також особливості митних органів (пропускну здатність тощо), визначитись з очікуваними результатами й критеріями оцінки ефективності вжитих заходів.

Після розробки профільні характеристики разом з іншою інформацією й оперативними даними будуть забезпечувати основу для цільового виявлення потенційних переміщень вантажів, транспортних засобів або фізичних осіб з високим рівнем ризику.