Розділ «9.2. Автоматизована система аналізу та управління ризиками»

Дієва система управління ризиками — це циклічний процес, який передбачає аналіз, оцінку ризику — формування профілю ризику — застосування профілю — моніторинг результатів застосування профілю.

Дуже важливим є етап застосування профілів ризику під час митного контролю та митного оформлення. Від його організації залежить як прискорення митних процедур, так і одночасне забезпечення ефективного контролю за додержанням митного законодавства. Обсяг механізмів контролю, що застосовуються митними органами для забезпечення дотримання законодавства, повинен бути пропорційний рівню оціненого ризику. Рівень ризику визначається в контексті пріоритетів митних органів (забезпечення своєчасності та повноти справляння податків і зборів, перевірка дотримання заборон і обмежень чи інша специфічна сфера).

Процес управління ризиками.

Розглянемо загальноприйняті у світі підходи до організації ризик-менеджменту в митній справі.

Процес управління ризиками (рис. 9.19) містить установку контексту управління ризиками, їх визначення, аналіз, оцінку, вживання заходів щодо них, а також моніторинг і перевірку процесу за допомогою оцінки відповідності необхідним вимогам.

Рис. 9.19. Процес управління ризиками

Етап установки контексту передбачає визначення сфер ризику та установлення критеріїв, на основі яких ризики будуть оцінюватися.

Етап визначення ризиків передбачає з'ясування того, які ризики, чому і як можуть виникнути. Цей етап вимагає ретельного опрацювання таких питань, як:

де, коли і як, швидше за все, виникне ризик і хто буде його суб'єктом;

які небезпеки можуть виникнути і який їх негативний вплив;

чому виникають можливості для окремого порушення.

На етапі аналізу ризиків слід визначити механізми контролю й проаналізувати ризики стосовно ймовірності їх виникнення та наслідків.

Оцінка й установлення пріоритетів за ризиками передбачає розподіл ризиків для визначення пріоритетів управління. Є різні види систем класифікації. Особливо поширена оцінка за високим, середнім і низьким рівнями ризику. Може знадобитися більш детальна система, наприклад, класифікація за рівнями від 1 до 100.

Ризики повинні бути під постійним моніторингом на предмет зміни їх характеру, рівня або значимості.

Вжиття заходів за ризиками. Доцільно проводити моніторинг низькопріоритетних ризиків. Для інших ризиків слід розробити і реалізувати конкретний план управління, що включає урахування ресурсів митних органів (кадрових, фінансових і технічних).

Моніторинг і перевірка — оцінка відповідності вимогам. Щоб залишатися ефективною, будь-яка система управління ризиками повинна проводити оцінку раніше визначених ризиків. Оцінка ефективності має здійснюватися на регулярній основі на всіх етапах, її метою є визначення слабких місць у механізмах контролю й подання рекомендацій з удосконалення.

Також важливо підтримувати елемент несподіванки шляхом проведення випадкових перевірок, оскільки підприємства, що перебувають у постійному контакті з митними органами, можуть знати про методи профілювання чи навіть про самі профільні характеристики. Такі випадкові перевірки можуть бути засобом визначення інших видів ризиків, засобом моніторингу або оцінки їх значимості чи яких-небудь змін у типі ризику.

"Оцінка відповідності вимогам" — термін, що використовується під час застосування техніки статистично обґрунтованої випадкової вибірки з метою визначення того, наскільки торговельні суб'єкти, перевізники, товари тощо відповідають митним правилам і процедурам.

Під час стратегічного використання випадкова оцінка відповідності вимогам і цілеспрямований підхід до застосування заходів контролю можуть забезпечити необхідний баланс для ефективної концентрації ресурсів у сферах, що представляють проблемні для митниці питання. Крім того, результати первісних оцінок відповідності вимогам можуть надати важливу інформацію для вдосконалення методологій оцінки ризиків, простежування тенденцій і питань, що стосуються конкретних галузей економіки.

Індикатори ризиків