Ще одним прикладом застарілого управлінського мислення, як вважають спеціалісти з сучасного менеджменту, виступає визначення показника рівня завантаження виробничого обладнання, коефіцієнта змінності його роботи тощо. Концентрація уваги на цих показниках в умовах сучасного виробництва веде до того, що керівники намагаються використовувати найбільш вартісні машини та обладнання і навіть цілі заводи цілодобово. В результаті, не залишається часу на своєчасний профілактичний ремонт машинного парку. Тому першочергове значення надається не показникам завантаження виробничого обладнання, а визначенню віддачі від усіх видів активів компанії, в тому числі, і рівня запасів.
В рамках нового управлінського мислення з'являються і нові оціночні показники: кількість раціоналізаторських пропозицій на одного робітника, процент їх впровадження, скорочення термінів запуску нового виробу в виробництво, виходячи з усього життєвого циклу продукції.
Сучасні менеджери прийшли до висновку, що найбільш сучасна техніка і найбільш кваліфікована робоча сила, величезні витрати на навчання і підготовку робітників до праці на новому обладнанні ще не гарантують ні високого рівня продуктивності праці, ні якості продукції: чисто управлінськими засобами можна досягти куди більш вражаючих успіхів, використовуючи при цьому більш старе обладнання. Так, на початку 80-х років невеличкий завод "Toyota" по виробництву двигунів в Каміно, був обладнаний американськими верстатами зразка 1960 р. В технічному відношенні він був безнадійно відсталим в порівнянні з сучасними підприємствами "Ford" або "Крайслера". Але в розрахунку на одного зайнятого, цей завод виробляв у 4,5 рази більше двигунів, ніж "Ford" і "Крайслера", при більш високій якості.
Вже у 1965 році з'ясувалося, що випробувані в минулому методи управління безнадійно застаріли і вимагають заміни. Уже тоді почався занепад масового виробництва з його ставкою на інтенсифікацію праці робітників, економікою на масштабах тощо. Почала народжуватись нова історична система виробництва з орієнтацією на індивідуального споживача, на підвищення віддачі від творчих, інтелектуальних здібностей людей, замість невпинного виснаження фізичних і моральних сил робітника в умовах конвеєра і поточних ліній.
В індустріальну епоху компанія розглядає себе як закриту систему. Неприязне для неї зовнішнє середовище складається з інших компаній, які відкрито проявляли свою ворожість; оптових фірм, що скуповували вироби для продажу їх на ринку, відкритому для конкуренції, за самими низькими цінами; споживачів, яких цікавила тільки ціна виробників. Все навкруги було пронизано духом конкурентної боротьби. Виробники конкурували між собою і, водночас, боролися з оптовими фірмами за більш вигідні умови реалізації своєї продукції. Споживачі також конкурували між собою за більш вигідні умови придбання виробів і, в той же час, прагнули зіткнення виробників і оптовиків, щоб добиватись нових поступок в ціні.
Компанія в інформаційну еру є вже відкритою системою. Вона розглядає інші фірми (в тому числі, в тій же галузі) не як супротивників, а як можливих партнерів для створення спільних підприємств; оптовиків, як помічників в реалізації нових, більш якісних товарів; споживачів, як людей або фірми, з якими потрібно встановлювати добрі довготермінові стосунки. У відкритій системі все пронизано духом співробітництва і кооперації. Компанії індустріальної ери націлені на зниження витрат на виробництво і цін своєї продукції, концентрують свою увагу на окремих сегментах ринку і набагато менше уваги приділяють збільшенню різноманітності асортименту своєї продукції або послуг з тим, щоб вона задовольняла будь-яким запитам споживачів. Можливими стратегіями для фірм інформаційної ери можуть бути наступні:
• збільшити цінність, споживчі якості своєї продукції при одночасному незначному підвищенні ціни на неї і при незмінних витратах на її виробництво;
• сконцентрувати зусилля на створення нових сегментів і ніш ринку;
• максимально урізноманітнювати асортимент товарів, що виробляються, та послуг. Як не парадоксально це звучить, але кращий спосіб вести конкуренцію на сьогоднішній день - це налагоджувати співробітництво.
Біологи, які вивчають характеристики відкритих систем в живих організмах, перш за все, звертаються до дарвінівських законів боротьби за існування. Дарвінівський закон природи передчасно дезорієнтував вчених-біологів, які кинулись вивчати конкуренцію, боротьбу за існування живих організмів і випустили з виду їх співробітництво, взаємодію між собою. "Соціальний дарвінізм" також припускає, що боротьба за існування є невід'ємним природним правом кожного. Але не так давно вчені відкрили закономірність зовсім іншого порядку, а саме, все більш зростаючого взаємозв'язку живих організмів в процесі еволюції. Нерідко розвиток одного організму або групи організмів підсилює розвиток інших, і навпаки. Навіть між тими живими організмами, які постійно знаходяться в протиріччі між собою, спостерігається така закономірність. Вони можуть попереджувати, сигналізувати якимсь чином один одному про загрожуючу небезпеку, наприклад, з третього боку. Хижаки прекрасно розуміють, що, зберігаючи сьогодні свої жертви від інших, даючи їм можливість розмножитися, вони тим самим турбуються і про себе, і про своїх потомків. Так і людям, не заважало б пам'ятати, що в довгостроковому плані, розвиток і благополуччя інших - завжди є запорукою власного благополуччя. В цьому плані, стратегічні альянси і спільні підприємства, які в інформаційну еру переживають пору справжнього розвитку, є найкращою демонстрацією того, як співробітництво вчорашніх конкурентів обертається куди більшою взаємною користю. Стратегічний альянс - це об'єднання зусиль двох або трьох компаній по спільному збуту продукції, розподілу між собою мережі збуту, що склалася (мережі ділерів, оптових та роздрібних фірм, інших посередників). В цьому нема нічого від створення монополії, тому що об'єднуються компанії зовсім різних галузей. Зміст такого об'єднання полягає в тому, щоб купівля товару або послуги однієї фірми стимулювала придбання продукції іншої. Наприклад, купляючи комп'ютер системи IBM, ви повинні підібрати на ринку відповідний пакет програмного забезпечення, який, швидше всього, купите у компанії, що знаходиться з IBM в одному альянсі. Тут нема монополії ще й тому, що споживач від такого альянсу завжди виграє, а не навпаки. Наприклад, придбання на ринку програми „ Windows" (вікна) фірми „Microsoft" вам обійдеться в 100 дол., а в комплекті з комп'ютером IBM - усього 30 дол. Стратегічні альянси дозволять вам вступити у безпосередній контакт із споживачем, організувати його обслуговування на більш високому рівні і, тим самим, в багато разів підняти в його очах престиж вашої продукції. Стратегічні альянси дозволяють фірмам виготовляти більш кращі товари в добрі часи і врятовують їх від банкрутства в тяжкі роки (30).
Менеджмент на підприємстві. Види підприємств
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку“ на сторінці 2. Приємного читання.
