Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей

Менеджмент підприємства

Наявність резервів часу та вміння їх використовувати мають велике практичне значення, тому що дозволяють регулювати терміни виконання робіт і раціонально споживати матеріально-технічні та трудові ресурси. Однак слід пам'ятати, що на початку реалізації плану не слід використовувати резерви часу, оскільки це може призвести до такої ситуації, за якої всі резерви будуть вичерпані та всі шляхи стануть критичними.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В РЕСУРСАХ І ТРИВАЛОСТІ ВИКОНАННЯ РОБІТ

Підставою для побудови сітьового графіку та оптимізації його параметрів є картка визначення робіт. Розмір ресурсів може бути заданим або розрахованим. Наявна кількість робітників обчислюється на основі прийнятої організації робіт та діючих норм витрат часу. Тривалість виконання робіт визначають як частину від ділення витрат людино-змін на прийняту за добу наявну кількість робітників.

Для прикладу, що розглядається, виконання комплексу робіт потребує 94 людино-зміни робочого часу. Тривалість виконання всіх робіт становить 24 доби. В тому випадку, якщо тривалість робіт не відповідає директивним термінам, збільшують кількість виконавців на окремих роботах, тим самим зменшують їх тривалість і доводять загальну тривалість комплексу робіт до директивної.

Перш ніж здійснити розподіл ресурсів, необхідно виконати масштабну розгортку сітьової моделі.

Масштабна розгортка сітьового графіку здійснюється для графічного визначення всіх видів резервів часу. Для цього на осі абсцис відкладають час, вісь ординат при цьому не має масштабу (рисунок 5.28). Для прив'язки проекту до календаря, можна також нанести шкалу календарного часу. Початок координат відповідає початку проекту. Резерви часу зображують у вигляді ламаної лінії. На рисунку 5.28 цифри над дугами означають кількість робітників, які виходять щодоби для виконання окремих робіт.

ОПТИМІЗАЦІЯ СІТЬОВОЇ МОДЕЛІ

Як видно з рисунка 5.28 а, розподіл трудових ресурсів для всього комплексу робіт нерівномірний. Тому сітьовий графік необхідно перепланувати, тобто оптимізувати його в межах можливого. У переплануванні графіку дуже важливим є визначення послідовності виконання робіт. При цьому рекомендуються такі пріоритети:

1) критичні роботи; 2) всі початі роботи, у виконанні яких не допускаються перерви; 3) підкритичні роботи, що мають відносно невеликий резерв часу; 4) роботи, виконання яких у даний момент вигідне для подальшого перепланування графіку; 5) всі інші роботи - в порядку збільшення повного резерву часу.

Оптимізація сітьового графіку - це процес перепланування комплексу робіт, що веде до поліпшення використання ресурсів. Перепланування здійснюється таким чином:

• 1) визначають середню кількість робітників, які повинні виконувати комплекс робіт: 94 :24 ≈ 4 чол.;

• 2) по осі абсцис тривалість усіх робіт розбивають послідовно на ряд інтервалів;

• 3) пам'ятаючи про пріоритети робіт, в кожному інтервалі намагаються забезпечити постійну кількість робітників (4 чол.). Для цього частину робіт виконують у більш пізні строки.

Масштабна розгортка сітьової моделі (а) та перерозподіл ресурсів (б)

Рисунок 5.28. Масштабна розгортка сітьової моделі (а) та перерозподіл

ресурсів (б)

В результаті, маємо сітьовий графік (рисунок 5.28 б) з оптимальним (рівномірним) використанням трудових ресурсів. Для кожної роботи при цьому, точно задані терміни початку та закінчення робіт. Для виконавців ці терміни є директивними. Найменша неузгодженість веде до порушення термінів виконання комплексу робіт і його повного перепланування. Для одержання більш вільного графіку, необхідно мати резерви часу з окремих робіт. За директивних термінів, цього можна досягти шляхом збільшення кількості виконавців порівняно з розрахунковою.

До розроблених сітьових графіків складають графіки матеріально-технічного забезпечення, а також розраховують собівартість робіт.

Оптимізацію сітьового графіку доцільно виконати з використанням ЕОМ.


Знаходження критичного шляху за вартісними параметрами


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ШЛЯХ ДО РИНКУ

  • Характеристика директорів доринкового і перехідного етапів

  • Оцінка адекватності організаційно-правових структур та методів управління ринковим умовам

  • Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку

  • Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

  • Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку

  • Менеджмент на підприємстві. Види підприємств

  • Модель менеджменту підприємства

  • Основи управління підприємством

  • Школи менеджменту

  • Принципи управління Анрі Файоля.

  • Менеджмент як промес (процесний підхід)

  • Системний підхід

  • Ситуаційний підхід

  • Розділ 3. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Виробничий профіль (місія) фірми

  • Організація

  • Мотивація

  • Мотивації через потреби

  • Теорія мотивації Херцберга

  • Процесуальні теорії мотивації

  • Теорія підкріплення

  • Система Скенлона

  • Система "імпрошейр"

  • Розподіл заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудового внеску (КТВ)

  • Особливості системи стимулювання в Японії

  • Регулювання поведінки

  • Збагачення праці

  • Контроль

  • Процес контролю

  • Роль людини в процесі контролю

  • Управління на основі контролю

  • Розділ 4. КЕРІВНИЦТВО

  • Влада. Форми влади і впливу

  • Типи керівників (працівників) та стилі керівництва

  • Класифікація "неідеальних"працівників за Т. Фарнсвортом

  • Соціально-психологічна характеристика працівників і менеджерів та їх сумісність

  • Оцінка сумісності різних типів керівників і їх підлеглих

  • Модель керівництва Реддіна

  • Класифікація і характеристика керівників за А. Черняховським

  • Класифікація стилів керівництва Р.Блейка і Д.Мутон

  • Керівництво в стилі 9.1

  • Рекомендації керівнику, який дотримується стилю 9.1, для зміни поведінки з метою підвищення ефективності роботи

  • Рекомендації керівнику стилю 1.9 для зміни поведінки

  • Керівництво в стилі 5.5

  • Рекомендації керівнику стилю 5.5 для зміни поведінки

  • Патерналізм

  • Опортунізм

  • Фасадизм

  • Ситуаційні підходи до ефективного керівництва

  • Висновки

  • Розділ 5. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Модель управління запасами

  • Заміна обладнання при незмінній виробничій потужності підприємства

  • Значення постійних витрат для прийняття рішень

  • Аналіз економічних параметрів підприємства в умовах значного падіння виробництва та інфляції

  • Прийняття рішень із використанням граничного аналізу

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА НА ДОВГОСТРОКОВОМУ ЕТАПІ

  • Моделі лінійного програмування

  • Розв'язання задачі лінійного програмування симплекс-методом

  • Прийняття оптимальних рішень із використанням сітьових моделей
  • Особливості прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Рекомендації щодо переборювання невизначеностей

  • Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі

  • ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

  • Прийняття рішень із урахуванням фактора часу

  • Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу

  • ІНДЕКС ПРИБУТКОВОСТІ (ІП)

  • МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ СТАВКИ ДОХОДУ (ЗСД)

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

  • Труднощі у прийнятті фінансових рішень у галузі інвестування

  • Ефект фінансового важеля

  • Методика визначення найбільш сприятливого способу оподаткування для ефективного господарювання підприємства

  • Методика оцінки ефективності інвестиційних проектів

  • Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи

  • Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу

  • ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ВІД ОБЛІГАЦІЙ ( Кd)

  • Метод аналізу ієрархій як інструмент для прийняття рішень при стратегічному плануванні

  • ЗАСТОСУВАННЯ MAI ПРИ АНАЛІЗІ "ВАРТІСТЬ-ЕФЕКТИВНІСТЬ"