• 2) концепції, пов'язані з ринком - види продукції та послуг, що плануються до виробництва; перевід конкурентної продукції на освоєні ринки; можливі ринки; ринкові сегменти (споживчі групи) яким необхідно надати перевагу;
• 3) принципи, пов'язані з управлінням — розробка мети, прийняття рішень, планування, розв'язання конфліктів, інформування, мотивація; види контролю і його виконавці, оцінка досягнень, підвищення кваліфікації, стилі управління;
• 4) принципи, пов'язані з працівниками - вимоги при запрошенні на роботу, мотивація, кооперування, творче, підприємницьке мислення, розкриття індивідуальних можливостей, прийняття на себе відповідальності, оцінка працівників і допомога їм;
• 5) принципи зовнішніх зв'язків - клієнтура, постачальники, вкладники капіталу, конкуренти, суспільство, держава. Зокрема, принципи, що торкаються чесних помірних дивідендів, якості, сервісу, тривалості зв'язків, захист зовнішнього середовища, суспільних зобов'язань, інформації.
Дотримання принципів підприємства може забезпечуватися тим, що вони приймаються до уваги при оцінці працівників, визначенні окладів і плануванні пересування по службі. При порушенні цих принципів можуть бути винесені догани або попередження, а при багаторазових порушеннях - пересування на нижчу посаду аж до зняття з керівної посади або звільнення.
„Неперсональне" управління
Спеціалісти з менеджменту (6) розрізняють неперсональне і персональне управління. При неперсональному управлінні, вплив на підлеглих і процеси здійснюються без прямої участі менеджерів. Неперсональне управління забезпечується наступними прийомами:
• 1) надання засобів на життя - шляхом забезпечення необхідного для існування мінімуму продуктів харчування, житла, грошей;
• 2) соціалізація. Прямі управлінські заходи стають зайвими при використанні відповідних норм та зразків поведінки (наприклад, за допомогою навчання, виховання і освіти);
• 3) диференціація - створення різниці в положенні або в стимулюванні до праці керованих (наприклад, в розмірі заробітку, в положенні на ієрархічній драбині);
• 4) профорієнтація. Спеціалісти за допомогою своїх знань допомагають колегам зорієнтуватися;
• 5) самоорієнтація. При самоорієнтації поведінка визначається внутрішнім спонуканням (внутрішньою мотивацією);
• 6) технологія - наприклад, визначення робочого ритму машинами тощо;
• 7) обмеження задач. Визнання і критика з боку менеджера стають зайвими, якщо інформація про успіх або невдачу роботи залежить, в першу чергу, від споживачів, одержується від них згідно з результатами виконання завдання (наприклад, прямі контакти працівників зовнішньої служби та клієнтів, кухаря та відвідувача в ресторані). При цьому безпосередня інформація замінює мотиваційні зусилля управління;
• 8) бюрократія. За допомогою формальної системи організації, з правилами та розпорядженнями щодо дій (бюрократія) методи виробництва стандартизуються і обмежуються простором дії. Бюрократія виконує роботи по контрактам і інструкціям, несе особисту відповідальність;
• 9) створення груп. За допомогою створення груп можлива заміна роботи менеджера: притаманний групі стимул знижує ступінь необхідності мотивації. При цьому також знижується потреба контролю;
• 10) інституціоналізація. Функція менеджера - "особиста відповідальність" - повністю замінюється від імені органу - "підприємства".
Персональне управління здійснюється за допомогою органів управління (менеджерів).
Школи менеджменту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи управління підприємством“ на сторінці 2. Приємного читання.
