За правовою природою більшість біржових договорів є купівлею-продажем. Істотними умовами біржових договорів як договорів купівлі-продажу є предмет, ціна, строк.
Предметом біржового договору як договору купівлі-продажу є біржовий товар (базовий актив), який обов'язково має відповідати існуючим вимогам.
Ціни на біржі формуються вільно, їх рівень визначається на кожен вид біржового товару співвідношенням попиту та пропозиції на відповідний момент біржових торгів.
Біржовий договір, на відміну від договорів, що укладаються поза біржою, має містити додаткові реквізити: печатку біржі; реєстраційний номер, який присвоюється біржою; підписи посадових осіб біржі тощо. Він вважається укладеним з моменту його реєстрації на біржі.
Види біржових договорів. Усі біржові договори можна класифікувати на види за декількома ознаками. Так, наприклад, залежно від терміну виконання розрізняють касові та строкові біржові договори. Касовими називаються біржові договори, які підлягають негайному виконанню. Строковими називаються біржові договори, які мають фіксовані строки розрахунку, укладення та встановлення ціни.
Залежно від умов ознайомлення з біржовим товаром розрізняють договори, що можуть бути укладені без попереднього ознайомлення з товаром, і договори, що можуть бути укладені на основі попереднього огляду всієї партії товару та окремих її зразків.
Біржові договори можна класифікувати й за іншими ознаками.
Оскільки більшість договорів, що укладаються сьогодні у світовій комерційній практиці, становлять строкові біржові договори (форварди, ф'ючерси, опціони на валюту і процентні ставки), зупинимось докладніше на характеристиці саме цього виду біржових договорів.
Строкові біржові договори мають й іншу назву – деривативи. Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та/ або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.
До деривативів належать: форвардний контракт, ф'ючерсний контракт, опціон. Форвардний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.
Ф'ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК).
До характерних ознак договору поставки відносять: 1) особливий суб'єктний склад; 2) те, що предмет договору становлять речі, які зазвичай визначені родовими ознаками; 3) те, що товар, який становить предмет договору поставки, на момент укладення договору, як правило, в натурі ще не існує; 4) розбіжність моментів укладення і виконання договору; 5) те, що товари за договором поставки призначаються для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням;
• 6) те, що договір може базуватися на адміністративному акті;
• 7) те, що юридичні особливості договору поставки зумовлені нормами окремих нормативно-правових актів у сфері матеріально- технічного постачання і збуту.
Продавцем (постачальником) можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності, покупцем – як суб'єкти підприємницької діяльності, так і непідприємницькі товариства, установи, організації, що придбавають товари для забезпечення своєї діяльності.
Предметом договору поставки можуть бути будь-які не вилучені з цивільного обороту рухомі речі. Переважно вони визначаються родовими ознаками. Проте закон не забороняє й поставку індивідуально-визначених речей. Не можуть бути предметом поставки нерухомі речі та майнові права.
Договір поставки є консенсуальним, двостороннім, сплатним. Що стосується форми договору, ЦК не містить спеціальних приписів з цього приводу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій і адміністрування» автора Харічков С.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна характеристика окремих видів договору купівлі-продажу (біржових угод, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, міни, безоплатної передачі (дарування))“ на сторінці 1. Приємного читання.
