Однією із сучасних концепцій державного управління та публічного адміністрування є Концепція нового державного менеджменту.
Новий державний менеджмент як концепція і модель державного управління оформився у 1980-і pp. Він з'явився відповіддю на кризові явища в державному управлінні, побудованому на принципах бюрократії, ієрархічної організації, централізації, стабільності організації та державної служби, єдності управління, адміністрування. Багато в чому концепція нового державного менеджменту і відповідні їй реформи були стимульовані критикою витратного характеру політики держави і різким падінням довіри населення до державного управління. Вихід з кризи державно-адміністративного управління бачився багатьом на шляхах переосмислення теорії державного управління на основі передумов менеджменту як управління бізнесом в ринковій економіці. Найбільш активно ринкова концепція державного управління розробляється у Великобританії, США, Нової Зеландії, Канаді.
Процес переходу від державного адміністрування до державного менеджменту, стосовно до теорії організації, характеризується двома основними моментами:
• 1) підвищенням самостійності нижніх поверхів ієрархічних державних організацій;
• 2) переміщенням акцентів із власне побудови організації на її взаємини з середовищем.
Особливості переходу до державного менеджменту знаходять вираження в прихильності до дій і змін, а не стійкості, в принципі субсидіарності сучасної організації управління, яка повинна бути ближче до клієнта, в нових критеріях ефективності діяльності системи державного управління, орієнтованого на якість послуг і рентабельність.
Новий державний менеджмент має багато спільного зі старим державним менеджментом, але він має й істотні відмінності від останнього. По-перше, новий державний менеджмент ставить акцент на відрядній роботі, дорученнях і процесах, в той час як старий підкреслював значення функцій, виконання і завдань. Суттєвими складовими старого державного менеджменту були бюрократія і ієрархія. Основою ж для нового державного менеджменту є мультіпрофессіональная команда, члени якої працюють разом з початку і до виконання певного завдання. По- друге, в новому державному менеджменту повноваження приймати рішення делегуються команді, яка виконує організаційну роботу і здійснює контроль відповідно до реалізованих проектів.
Традиційно державне управління будувалося на передумові поділу між політикою і управлінням. Новий державний менеджмент в цьому відношенні відрізняється від теорії державно- адміністративного управління. Хоча на поверхні він постає як концепція неполітична, проте його внутрішній зміст має явно політичні підстави.
Новий державний менеджмент протистоїть концепції адміністративної держави і використовує для опису сутності державного управління поняття "керівництво", а не "адміністрування" або "управління". Керівництво тут розуміється як система кооперації громадських, державних та міжнародних інститутів, приватних, державних і змішаних структур для забезпечення задоволення суспільних інтересів і вирішення суспільних проблем.
У теорії державного менеджменту ринкові моделі регулювання взяті за основу. Ринкова модель поведінки вважається прийнятною для державних службовців усіх рівнів. Мотивація і оцінка їх діяльності визнається таким чином, якби вони були б учасниками операцій на ринку. Сама структура організації управління публічним сектором розглядається за аналогією зі структурою організації бізнесу. Державне управління, за думкою прихильників ринкового підходу, має бути підприємницьким. Загальні установки підприємницького управління формулюються таким чином:
• 1. немає істотних відмінностей між публічним і приватним секторами, а отже, публічними і приватними організаціями можна керувати більш-менш однаково;
• 2. необхідно переходити від оцінки ефективності процесу управління до оцінки ефективності результату управління, а отже, до скорочення витрат і до підвищення прибутковості державних організацій;
• 3. менеджериальне управління, в цілому, повинно супроводжуватися зниженням ролі управлінського контролю одночасно з розвитком вдосконаленої звітності, моніторингу та механізмів відповідальності;
• 4. необхідно перетворити великі бюрократичні структури в напівавтономні агентства, що відрізняються високим ступенем рухливості, здатністю до конкуренції і схильністю приймати ризиковані рішення. Одночасно, необхідно відділення комерційних функцій від некомерційних і політико-консультативних функцій від функцій надання послуг;
• 5. державне управління повинне віддавати пріоритет приватному бізнесу, конкурентного постачання і контрактній системі. При цьому необхідно переходити від традиційних довготривалих і погано специфікованих контрактів до короткочасних і більш певних контрактів;
• 6. у державному управлінні необхідно використовувати практику менеджменту, яка стосується короткочасних трудових угод, розвитку стратегічних планів, корпоративних планів, угод про ефективність діяльності, введення системи оплати за якість, розвитку нових менеджериальних інформаційних систем, турботи про корпоративний імідж;
• 7. велику увагу в новому державному менеджменті приділяється грошовим перевагам; що стосується етичних проблем, то їм приділяється менша увага;
• 8. ставлення до споживача суспільних послуг передбачає ринкові характеристики. До споживача ставляться як до покупця громадських послуг з усіма витікаючими звідси наслідками.
Одним з корінних питань у концепції нового державного менеджменту виступає обгрунтування ефективності управління. Поняття "ефективність" тут набуває економічного характеру. Оцінка діяльності здійснюється не за рівнем активності відповідних структур управління, а по результату, як кажуть, "на виході".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій і адміністрування» автора Харічков С.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні концепції державного управління та публічного адміністрування. Сутність концепцій “менеджеризм” і “неоме- неджеризм”“ на сторінці 1. Приємного читання.
