Таблиця 5.2
Характеристика вітчизняних систем управління якістю
| Назва системи | Основна суть | Критерії управління | ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ | Область застосування |
| 1. Саратовська система бездефектного виготовлення продукції (БВП, 1955 р.) | Суворе ВИКОНАННЯ технологічних операцій | Відповідність рівня якості вимогам НТД; максимальний процент здачі продукції з першого пред'явлення | Якість праці як окремого виконавця, так і колективу через якість окремих виконавців | Виробництво |
| 2. Львівська система бездефектної праці (СБП, 1961 р.) | Високий рівень якості виконання операцій усіма робітниками | Відповідність рівня якості праці встановленим вимогам; визначення коефіцієнта якості праці | Якість праці індивідуального виконавця та колективу через якість праці окремих виконавців | Будь-яка стадія життєвого циклу продукції |
| 3. Горьковская система "Качество, надежность, ресурс с первых изделий" (КАНАРСПИ, 1958 р.) | Високий рівень конструкції та технологічної підготовки виробництва | Відповідність рівня якості нових промислових виробів установленим вимогам | Якість виробу та якість праці коллективу | Проектування, технологічна підготовка виробництва, виробництво |
| 4. Ярославська система наукової організації праці з підвищення моторесурсу (НОРМ, 1964 р.) | Підвищення технічного рівня та якості виробу | Відповідність досягнутого рівня моторесурсу запланованому за ступеневого планування | Якість виробу та якість праці коллективу | Увесь життєвий цикл продукції |
| 5. Комплексна система управління якістю продукції (КСУ- ЯП, 1975 р.) | Управління якістю на базі стандартизації | Відповідність рівня якості продукції найкращим досягненням науки й техніки | Якість виробу та якість праці коллективу | Увесь життєвий цикл продукції |
Проте слід зазначити, що значна кількість розробок, які було здійснено в період створення комплексних систем управління якістю, є актуальними на сьогодні і з успіхом використовуються за кордоном. До складу таких розробок належить одна з найкращих комплексних систем – КАНАРСПИ – яка, на думку багатьох фахівців, випередила свій час. Саме в її рамках було реалізовано принципи відомих західних систем управління якістю ZD (англ, zero defect – "нуль дефектів") та CWQC (англ. Company Wide Quality Control – "контроль якості в масштабах усієї компанії").
Особливостями японського досвіду в галузі управління якістю є:
• 1) виховання в кожного працівника компанії винятково шанобливого ставлення до замовників і споживачів (практично культу споживача як у внутріфірмових, так і в міжфірмових відносинах);
• 2) систематичне навчання кадрів із питань забезпечення й управління якістю, що гарантує високий рівень підготовки в цій галузі всіх працівників компанії;
• 3) ефективне функціонування широкої мережі "гуртків якості" на всіх стадіях життєвого циклу продукції та сфери послуг;
• 4) широке застосування для забезпечення й управління якістю передових методів контролю якості, включаючи статистичні, під час пріоритетного контролю якості виробничих процесів;
• 5) зосередження максимальної уваги на процесах проектування продукції з метою запобігання виникненню дефектів на подальших етапах життєвого циклу продукту;
• 6) наявність у сфері виробництва високоякісних засобів праці;
• 7) збір і використання даних про якість продукції, що знаходиться в експлуатації у споживачів;
• 8) наявність розвинутої системи пропаганди значення високоякісної продукції та сумлінної праці;
• 9) сильний вплив із боку держави на формування принципів підвищення рівня якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Досвід управління якістю в США дещо відрізняється від японського, хоча головна ідея – засвоєння принципів системного підходу – залишається головною. На початку 1980-х pp. американські компанії з метою підвищення конкурентоспроможності своєї продукції та для досягнення рівня якості японських товарів застосовували з метою підвищення якості власної продукції значну кількість заходів, скопійованих з японського досвіду. Хоча в цілому на цьому шляху вони не змогли отримати відчутних результатів. Іншими словами, у багатьох американських компаніях був відсутній комплексний підхід до управління якістю, незважаючи на наявність зовнішніх атрибутів, запозичених у японців. Особливостями американського підходу до управління якістю є:
• 1. Більша частина впливів у сфері управління якістю має в основному технічну й організаційну спрямованість.
• 2. У процесі управління якістю відповідні служби американських фірм активно вивчають і аналізують витрати на забезпечення якості. При цьому особливу роль в американській промисловості відіграють керівники фірм, що приділяють питанням якості, як правило, значну частину свого робочого часу.
• 3. Одним із поширених методів забезпечення якості продукції в американських фірмах, як і в японських, є методи статистичного контролю якості. Причому для реалізації цих методів на багатьох фірмах використовуються такі технічні засоби, що автоматично здійснюють збір, нагромадження, оброблення даних і видачу результатів із застосуванням статистичних методів.
• 4. Велике значення в управлінні якістю мають питання вивчення та прогнозування споживчого попиту на продукцію, тому фірми прагнуть поліпшувати відповідно до вимог ринку не тільки технічні показники якості продукції, але й економічні.
• 5. Висока відповідальність виробників за якість приводить до значного скорочення випуску дефектної продукції та поліпшення діяльності в галузі гарантійного обслуговування й сервісу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій і адміністрування» автора Харічков С.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика систем управління якістю на вітчизняних підприємствах. Досвід управління якістю в США, Японії та країнах Європи“ на сторінці 1. Приємного читання.
