Відмінною рисою ефективності управління корпорацією є не лише професіоналізм найманих менеджерів корпорації, але й збіг мотивацій менеджерів з інтересами власників.
Класичні теорії фірми припускають, що менеджери діють в інтересах власників. Однак на практиці ситуація, коли інтереси власників та менеджерів товариства не лише не збігаються, але й найчастіше суперечать один одному, є швидше правилом, ніж винятком.
Менеджери акціонерного товариства стурбовані насамперед міцністю свого положення, зростанням власних доходів і зниженням небезпеки впливу непередбачених обставин.
У той самий час акціонери товариства, зацікавлені у збільшенні його прибутку й високій курсовій вартості його акцій.
Саме тому вони схильні до підтримки рішень, які приведуть до одержання товариством високих прибутків, навіть якщо вони пов'язані з високим ризиком.
Подібні конфлікти між менеджерами корпорації і її власниками одержали назву агентських конфліктів (табл. 5.3).
Практика корпоративного управління свідчить, що навіть власник однієї акції, якщо він не згоден із політикою товариства, може досить сильно ускладнити його роботу. Як зазначає І. Зайцев, до способів впливу або тиску на менеджмент товариства можна віднести такі [14].
Надання податковим органам інсайдерської інформації. Маючи у розпорядженні необхідні дані, перевіряючі досить легко знайдуть порушення та можуть передати справу у правоохоронні органи.
Також акціонер може звертатися і до правоохоронних органів, які забов'язані брати до уваги всі скарги та проводити перевірки названих фактів.
Подання заяви до Антмонопольного комітету. Якщо угода про придбання пакета акцій, що перевищує 25%, не узгоджена із монопольним комітетом, товариство може бути оштрафоване на досить велику суму.
Блокування загальних зборів акціонерів. Акціонер може звернутися до суду і, вказавши хоч одну або декілька причин (відсутність повідомлення, порушення строків повідомлення, ненадання інформації), вимагати заборони проведення загальних зборів акціонерів. У разі якщо таких акціонерів буде декілька та вони координують свої дії, то зацікавлені особи мають незначні шанси на проведення легітимних зборів.
Звернення до суду із вимогою визнати неправомочною угоду про придбання великого пакета акцій. За наявності навіть незначного обґрунтування суд може почати розгляд цієї справи. У результаті, до з'ясування обставин даний пакет акцій може бути заблоковано і його власник не зможе прийняти участь у загальних зборах акціонерів.
Суть менеджерських методів захоплення влади у товаристві полягає у тому, що менеджмент AT використовує різні форми маніпулювання інтересами груп акціонерів, що дозволяє йому вільно управляти акціонерним товариством.
Таблиця 2.3
Основні типи агентських конфліктів
| Проблема | Власники | Менеджери |
| Імідж менеджерів корпорації | доцільність | прагнення до розкоші |
| Вибір інвестиційного горизонту | довгостроковий | короткостроковий |
| Відношення до ризику | несуть ризик за рішеннями, прийнятими найманими менеджерами | відсутність майнової відповідальності за прийняті рішення |
| Ефективність використання прибутків | одержання у вигляді дивідендів або капіталізації, за ставкою не нижче прийнятної норми прибутковості | збільшення власного впливу в корпорації й власного добробуту |
| Відношення до корпорації | як до одного із джерел доходу | як до єдиного джерела доходу |
| Прагнення до встановлення контролю над корпорацією | сильне у власників великого пакета, низьке або відсутнє у дрібного власника | сильне |
| Стимули до здійснення злиття й поглинання | одержання прибутку не нижче прийнятної норми прибутковості; збереження або збільшення досягнутого рівня впливу | збільшення власного впливу і підвищення статусу |
| Ставлення до продажу корпорації | позитивне при достатній премії за продаж пакета акцій | як правило, негативне |
| Прагнення до здійснення особистих витрат за рахунок корпорації | чим більше частка акціонерного капіталу, тим нижче прагнення до фінансування особистих потреб за рахунок компанії | високе |
Зокрема, до таких форм відносять фіксацію пакетів цінних паперів членів трудового колективу шляхом внесення їх у статутні фонди новоутворених товариств, кооперування з одним або із групою великих або середніх акціонерів і т.ін. Усі ці методи е досить відомими як серед менеджерів, так і серед акціонерів, які в певних випадках можуть вжити превентивних заходів. Тому останнім часом більш значне поширення одержали форми встановлення контролю, що базуються на нюансах управління поточною діяльністю акціонерного товариства.
Методи встановлення контролю над AT
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій і адміністрування» автора Харічков С.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Менеджери проти власників або агентські конфлікти“ на сторінці 1. Приємного читання.
