Неформалізовані методи фінансового аналізу – методи, засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на чітких аналітичних залежностях. Основою використання таких методів зазвичай стає власний досвід, суб'єктивне ставлення, погляди і навіть інтуїція аналітика.
Об'єкти інвестиційної діяльності – будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Оборотні активи – сукупність оборотних фондів та фондів обігу, які використовуються для фінансування поточної господарської діяльності і виражені у грошовій формі. До їх складу входять грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Оборотні активи характеризують ресурсний потенціал підприємства.
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою його створення і забезпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльності, які не підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності.
Операційний прибуток (або прибуток (збиток) від операційної діяльності) – фінансовий результат від операційної (основної) діяльності підприємства, який визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу та зменшується на суму адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Оптимальна структура капіталу – співвідношення власних та позикових засобів суб'єкта господарювання за якого забезпечується найраціональніше співвідношення між рівнями рентабельності власного капіталу та фінансової стійкості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства.
Основні засоби – сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері. Вартісним вираженням основних засобів є основні фонди.
Первинна (кількісна) ознака – ознака, які безпосередньо відноситься до досліджуваного явища і характеризує його кількісну сторону.
Платоспроможність – здатність господарюючого суб'єкта вчасно і в повному обсягу погашати свої боргові зобов'язання перед усіма контрагентами і державою перш за усе грошовими коштами.
Позиковий капітал – фінансові засоби, які залучають суб'єктом господарювання для формування частини активів із зобов'язанням повернути їх позикодавцю в обумовлені строки.
Поріг рентабельності – сума виручки підприємства, при отриманні якої буде цілком покрито усі змінні і постійні витрати підприємства, підприємство не отримає прибутку, проте, водночас, і не зазнає збитку. Поріг рентабельності – це точка беззбитковості підприємства.
Портфель фінансових інвестицій (цінних паперів) – сукупність усіх придбаних інвестором цінних паперів та інших фінансових інструментів.
Поручительство (порука) – форма гарантії, за договором якої поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.
Потенціал підприємства – спроможність підприємства щодо досягнення визначених стратегічних і тактичних цілей діяльності на основі використання сукупності наявних умов, ресурсів, можливостей, запасів, цінностей тощо.
Поточні зобов'язання – зобов'язання суб'єкта господарювання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, зокрема короткострокові позики та довгострокові зобов'язання, що стали поточною заборгованістю зі строком погашення не більше дванадцяти місяців, короткострокові векселі видані, розрахунки з постачальниками та підрядниками, розрахунки з податків і платежів, за страхуванням, з оплати праці, з учасниками, а також інші розрахунки й операції та доходи майбутніх періодів.
Прибуток – у найбільш загальному розумінні являє собою чистий фінансовий результат діяльності підприємства у вигляді частини доходу підприємства, що залишається у його розпорядженні після вирахування усіх витрат, пов'язаних із провадженням діяльності.
Проектний аналіз – сукупність методологічних заходів та прийомів, які використовуються для підготовки та обґрунтування проектних рішень. До основних видів проектного аналізу відносяться технічний, маркетинговий, інституціональний, соціальний, бюджетний, екологічний, економічний та фінансовий.
Проектний цикл – термін, упродовж якого відбувається процес формування й реалізації інвестиційного проекту.
Прямий зв'язок між явищами – зв'язок між явищами, при якому зростання (або зниження) факторної ознаки спричинює зростання (або зниження) результативної ознаки.
Резервний капітал – зарезервована частина власного капіталу суб'єкта господарювання, яка покликана забезпечувати внутрішнє страхування його діяльності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Термінологічний словник“ на сторінці 4. Приємного читання.
