Предмет, мета і завдання діагностики

Діагностика в системі управління

Предметом діагностики є господарська діяльність, фінансово- економічний стан та ринкове положення підприємства. Під господарською діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, та невиробничу діяльність, пов'язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар. Фінансово-економічний стан підприємства – це міра забезпеченості підприємства необхідними ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення і використання для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків по зобов'язаннях. Фінансово- економічний стан є надзвичайно ємною і змістовною категорією. Його основними характеристиками є: платоспроможність, ліквідність, фінансова стійкість, майновий стан, прибутковість і рентабельність, ділова активність, кредитоспроможність, інвестиційна привабливість. В свою чергу ринкове положення підприємства характеризується конкурентоспроможністю та конкурентним статусом підприємства на товарному та інвестиційному ринках.

Діагностика в системі управління спрямована на вивчення усіх характеристик господарської діяльності, фінансово-економічного стану та положення підприємства на ринку, а також їх узагальнене оцінювання для прийняття ефективних управлінських рішень. Основна мета діагностики полягає в отримані невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об'єктивну і точну картину стану підприємства, ефективності його діяльності, змін у структурі майна і джерел фінансування, в розрахунках з дебіторами й кредиторами.

Основними завданнями діагностики в системі управління є:

• об'єктивне оцінювання результатів господарської діяльності та фінансово-майнового стану підприємства;

• виявлення чинників господарської діяльності та фінансово-майнового стану та кількісне вимірювання їх впливу;

• підготовка й обґрунтування виважених і ефективних управлінських рішень в галузі менеджменту підприємства;

• виявлення й мобілізація резервів поліпшення стану підприємства й підвищення ефективності усієї господарської діяльності.

Об'єктами діагностики можуть бути окремі підприємства, їх філії, відділення або інші відокремлені підрозділи, цехи, ділянки, відділи та інші структурні компоненти, сфери діяльності й окремі господарські операції.

Суб'єктами діагностики є аналітики та користувачі його результатів. Аналітики – це особи, які безпосередньо аналізують об'єкт дослідження. В якості аналітиків можуть виступати працівники економічної, фінансової та інших служб підприємства, його керівники, а також залучені особи – аудитори, зовнішні консультанти, посадові особи державних і місцевих органів влади, представники суспільних організацій, інформаційних агентств тощо. Найчастіше аналітики – це наймані особи, які здійснюють діагностику на замовлення або за дорученням користувачів його результатів. У такому випадку аналітики не приймають власних управлінських рішень за результатами оцінок, а лише обґрунтовують чи допомагають підготувати такі рішення користувачам. Користувачами результатів діагностики є керівники і спеціалісти підприємства, його власники, партнери по бізнесу, в тому числі інвестори і кредитори, державні органи влади та місцевого самоврядування, податкові адміністрації, профспілки, господарські суди тощо. Користувачі результатів діагностики на відміну від аналітиків можуть не проводити аналітичних досліджень власноруч, проте на основі висновків аналітиків приймають власні управлінські рішення. В багатьох випадках аналітик і користувач результатів діагностики може бути однією і тією ж особою – наприклад, фінансові директори або фінансові менеджери, аналізуючи фінансовий стан підприємства, одночасно приймають за його результатами певні управлінські рішення.

Часто суб'єктів діагностики поділяють на безпосередніх і опосередкованих. При цьому безпосередні суб'єкти (управлінці, власники, інвестори, кредитори) приймають управлінські рішення, які прямим чином відбиваються на подальшій долі аналізованого підприємства. Управлінські рішення опосередкованих суб'єктів (бірж, асоціацій, профспілок тощо) здебільшого стосуються власних інтересів таких суб'єктів та у прямий спосіб на стан і діяльність аналізованого підприємства не впливають.

Поряд із предметом, метою, суб'єктами і об'єктами важливим елементом будь-якої науки є метод. Під методом діагностики розуміють систему теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження господарської діяльності підприємств.

Категорії діагностики в системі управління – це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. У якості таких категорій у діагностиці використовують поняття загальні для усієї економічної науки: прибуток, актив, ставка, капітал, зобов'язання, період тощо.

Науковий інструментарій (апарат) діагностики – це сукупність загальнонаукових і конкретно-наукових способів дослідження господарської діяльності підприємств. Способи (методи) діагностики є її основою, тому більш детально вони висвітлені нижче.

Принципи діагностики регулюють процедурну сторону її методології і методики. До них відносяться:

• 1) системність. Кожне досліджуване явище являє собою систему відносно відокремлених елементів. Цілковите розуміння явища вимагає його розшарування на такі складові елементи, їх відокремлене вивчення та синтезування отриманих знань для виявлення внутрішніх зв'язків і взаємної залежності елементів системи. Наприклад, вивчення прибутку підприємства вимагає аналізу його структури по окремих видах діяльності, продуктах, зонах відповідальності тощо, і тільки такий підхід дозволяє повно і системно виявити особливості формування й використання прибутку на підприємстві;

• 2) комплексність. Кожне явище у господарській діяльності підприємства можна вивчати лише у сукупності та з урахуванням його взаємозалежності з іншими явищами. Такий підхід дозволяє не лише оцінити явище, а й визначити причини і наслідки його зміни. Ефективність управлінських рішень, прийнятих за результатами діагностики, залежатиме від комплексності здійсненого дослідження. Наприклад, зниження прибутковості підприємства, виявлене у процесі діагностики, може бути наслідком не виваженої маркетингової політики, неефективної реклами, низької якості продукції. У свою чергу, наслідком зниження прибутковості може стали погіршення платоспроможності господарюючого суб'єкта. Отже, у такому разі підвищення прибутковості у перспективі вимагає зміни тактики просування товарів на ринок та підвищення їхньої якості. Наслідком оптимізації маркетингової діяльності стане не лише підвищення прибутковості, а й поліпшення платоспроможності підприємства;

• 3) регулярність. Будь-яке підприємство провадить свою діяльність у мінливих умовах. Тому керівництво має чітко і своєчасно реагувати на усі зміни внутрішнього і зовнішнього оточуючого середовища. Це вимагає регулярного проведення діагностики, що дає можливість вчасно виявити та адекватно відреагувати на дію будь-яких внутрішніх і зовнішніх чинників;

• 4) наступність. Як зазначалося, усі процеси та явища, які характеризують фінансово-майновий стан і діяльність підприємства, взаємопов'язані між собою. І результати діагностики будуть придатними для прийняття управлінських рішень лише у тому випадку, коли буде забезпечена її наступність – від виявленої тенденції до з'ясування її причин і наслідків;

• 5) об'єктивність. Діагностика здійснюється індивідом, тому її результатам завжди притаманне певне суб'єктивне бачення ситуації аналітиком, яке може не співпадати із поглядами та суб'єктивними ставленнями користувача результатів діагностики. Принцип об'єктивності полягає у мінімізації суб'єктивізму і оцінках;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Предмет, мета і завдання діагностики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Сутність та значення діагностики в системі управління. Роль діагностики в управлінні конкурентоспроможністю

  • Предмет, мета і завдання діагностики
  • Класифікація видів діагностики

  • Методологічні основи проведення діагностики

  • Методи і системи, що використовують при здійснені діагностики

  • Джерела інформації для проведення діагностики та основні вимоги до формування інформаційного забезпечення

  • Тема 2. Діагностика конкурентоспроможності

  • Методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності продукції

  • Діагностика конкурентоспроможності підприємства, визначення конкурентного статусу

  • Модуль II. Діагностика майнового стану і виробничого потенціалу підприємства

  • Аналіз складу і структури необоротних активів

  • Оцінювання наявності, стану і руху основних засобів

  • Діагностика нематеріальних активів

  • Тема 4. Діагностика оборотних активів

  • Оцінювання складових елементів оборотного капіталу

  • Аналіз ефективності використання оборотних активів

  • Сутність операційного і фінансового циклів підприємства

  • Визначення та оцінювання тривалості операційного і фінансового циклів

  • Тема 5. Діагностика виробничого потенціалу

  • Методичні підходи до аналізу і оцінки виробничого потенціалу

  • Аналіз чинників формування і використання виробничого потенціалу

  • Діагностика гнучкості виробничої системи

  • Оцінювання спроможності підприємства щодо нарощування виробничого потенціалу

  • Модуль III. Фінансова діагностика: аналіз формування капіталу та фінансової стійкості

  • Діагностика структури капіталу й засади її оптимізації

  • Діагностика власного капіталу

  • Визначення і аналіз власного оборотного капіталу

  • Аналіз довгострокового позикового капіталу підприємства

  • Аналіз короткострокового позикового капіталу підприємства

  • Тема 7. Діагностика фінансової стійкості підприємства

  • Показники оцінювання фінансової стійкості підприємства

  • Аналіз фінансування запасів (важколіквідних активів) та ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства

  • Оцінка маневреності в аналізі фінансової стійкості підприємства

  • Визначення "зони безпеки" та оцінювання "запасу фінансової міцності підприємства"

  • Модуль IV. Діагностика платоспроможності і результатів господарювання

  • Аналіз грошових потоків

  • Оцінювання ефективності, поточне і перспективне регулювання грошових потоків

  • Аналіз ліквідності балансу

  • Порядок обчислення та оцінювання показників ліквідності і платоспроможності

  • Тема 9. Аналіз результатів діяльності

  • Інформаційна основа й загальні засади аналізу прибутковості і рентабельності

  • Аналіз рентабельності діяльності

  • Аналіз рентабельності капіталу підприємства

  • Поняття і характеристика діленої активності підприємства

  • Показники оцінювання ділової активності

  • Діагностика ринкової активності і положення підприємства на ринку цінних паперів

  • Модуль V. Комплексна діагностика економічної безпеки, оцінювання інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємства

  • Мета, завдання і сфери застосування комплексних оцінок

  • Методи і моделі оцінювання і прогнозування ймовірності банкрутства підприємства

  • Дискримінантні функції та їх використання в комплексному оцінюванні фінансового стану

  • Рейтингове оцінювання економічної безпеки та фінансово- економічного стану підприємств

  • Тема 11. Діагностика інвестиційної діяльності та привабливості підприємства

  • Засади і види аналізу інвестицій

  • Оцінювання грошей у часі в аналізі інвестицій

  • Діагностика привабливості підприємства щодо здійснення реальних інвестиційних проектів

  • Діагностика у сфері фінансового інвестування

  • Тема 12. Діагностика кредитоспроможності підприємства

  • Підходи до оцінювання кредитоспроможності

  • Оцінювання об'єктивних критеріїв кредитоспроможності позичальника

  • Особливості суб'єктивних оцінок в діагностиці кредитоспроможності

  • Узагальнення результатів аналізу кредитоспроможності та визначення класу позичальника

  • Термінологічний словник