Поглиблення аналізу ефективності використання оборотних активів здійснюється у розрізі їх окремих елементів. Окремими методиками управлінської, зокрема й фінансової, діагностики пропонується визначення коефіцієнтів оборотності за загальною формулою:
(4.2)
де – коефіцієнт оборотності /-того виду оборотних активів;
В – чистий дохід (або виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
– вартість оборотних активів /-того виду (наприклад, запасів, дебіторської заборгованості тощо).
Проте, для окремих складових оборотного капіталу такий підхід в обчислені оборотності не завжди виправданий. Адже не всі види оборотних активів у прямий спосіб трансформуються у грошові кошти у вигляді надходження виручки від реалізації. Так, виробничі запаси спочатку перетворюються на незавершене виробництво (при тривалому циклі виробництва). Незавершене виробництво і виробничі запаси при короткому циклі виробництва трансформуються у готову продукцію. Готова продукція при її реалізації у кредит перетворюється на дебіторську заборгованість. І лише остання, а також готова продукція при попередній оплаті або оплаті по факту відвантаження, трансформуються у виручку (грошові надходження). З цих причин оборотність оборотних активів доцільніше оцінювати на підставі тих фінансових величин, у які відбувається їх перетворення. Наприклад, для запасів – це витрати на виробництво продукції.
Для кращого розуміння порядку оцінювання оборотності складових елементів необхідно розглянути сутність операційного і фінансового циклів підприємства. Схематично ці цикли зображені на рисунку 4.1.
Рис. 4.1. Схематичне зображення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства
На рисунку 4.1 зображено пряму часу. На окремих її точках відбуваються певні події:
а – підприємство отримує сировину (виробничі запаси) від постачальників і розпочинає процес її переробки;
b – підприємство сплачує кредиторські рахунки за отриману сировину. Саме у цей час відбувається витрата грошових коштів;
с – в результаті процесу виробництва підприємство отримує готову продукцію і розпочинає процес реалізації;
d в результаті реалізації готової продукції підприємство отримує виручку (грошош кошти);
відрізок а – с – являє собою проміжок часу між отриманням сировини та готової продукції. У цей час відбувається процес виробництва (або трансформація виробничих запасів у запаси готової продукції);
відрізок с – d – це проміжок часу між отриманням готової продукції в результаті виробництва та грошовими коштами від її реалізації. У цей час відбувається процес реалізації (або трансформація дебіторської заборгованості у грошові кошти);
відрізок а – d – складається з суми періодів виробництва і реалізації продукції. Оскільки виробництво і реалізація продукції являють собою основну (операційну) діяльність підприємства, то сукупний термін їх здійснення навивають "операційним циклом":
відрізок а – b – являє собою проміжок часу, упродовж якого на балансі підприємства обліковувалася кредиторська заборгованість. Адже у точці а вона виникла унаслідок отримання сировини, а у точці b – її було погашено внаслідок оплати рахунків постачальників. Тому цей період є часом обороту кредиторської заборгованості;
відрізок b – d – це час, який минає від терміну сплати кредиторських рахунків (тобто витрати грошових коштів підприємством) до отримання оплати за рахунками споживачів-дебіторів (тобто надходження грошових коштів на рахунки підприємства). Цей проміжок часу у практиці фінансового аналізу і менеджменту набув назви "фінансового циклу" або "часу обороту грошових коштів". По суті тривалість фінансового циклу, як видно з рисунку, в цілому дорівнює тривалості операційного циклу, зменшеної на час обороту кредиторської заборгованості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність операційного і фінансового циклів підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
