Тема 10. Комплексна діагностика економічної безпеки та прогнозування ймовірності банкрутства
Сутність та складові економічної безпеки підприємства. Об'єктивна необхідність комплексної діагностики економічної безпеки
Важливим аспектом діагностики в системі управління підприємством є оцінювання його економічної безпеки.
Економічну безпеку підприємства зазвичай розглядають [22] як:
• стан захищеності усіх систем підприємства при здійсненні господарської діяльності в певній ситуації;
• стан всіх ресурсів підприємства (капіталу, трудових ресурсів, інформації, технологій, техніки, прав) та підприємницьких здібностей, при якому можливе найефективніше їх використання для стабільного функціонування і динамічного науково-технічного та соціального розвитку, здатність запобігати або швидко нівелювати різні внутрішні та зовнішні загрози;
• сукупність організаційно-правових, режимно-охоронних, технічних, технологічних, економічних, фінансових, інформаційно-аналітичних та інших методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для забезпечення ефективного функціонування суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до їхніх цілей та завдань;
• стан соціально-технічної системи підприємства, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також структурної організації та зв'язків менеджменту [22].
Отже, економічна безпека є комплексною категорією, а тому її діагностика має ґрунтуватися на комплексних оцінках.
Усі сфери життєдіяльності підприємства з точки зору економічної безпеки його функціонування взаємопов'язані. Порушення однієї з них призводить до порушень інших і навпаки. Так, наприклад, накопичення надмірного обсягу позикового капіталу при невиваженому фінансовому управлінні може в кінцевому рахунку призвести до порушення фінансової рівноваги і втрати фінансової стійкості підприємства. Останнє, у свою чергу, призводитиме до зниження платоспроможності й унеможливить вчасні розрахунки з контрагентами, сплату податків і зборів, заробітної плати тощо. Внаслідок цього порушуватиметься ритмічність виробничо-господарської діяльності, що в кінцевому рахунку обумовить зниження обсягів виробництва й продажу і/або погіршення результатів роботи. Зниження прибутковості призведе до обмеження здатності підприємства до самофінансування і унеможливить залучення капіталу з зовнішніх джерел внаслідок погіршення інвестиційної привабливості підприємства. Такий причинно-наслідковий ланцюжок зміни умов і результатів функціонування підприємства може подовжуватися і набувати найрізноманітніших варіантів перебігу. Водночас, найрізноманітнішими можуть бути і самі ланцюжки як негативних, так і позитивних процесів у життєдіяльності підприємства. Проте, усі вони є динамічними – такими, що розвиваються і змінюються в часі. Між виникненням і поглибленням тих чи інших симптомів виникає часовий лаг. Тому у кожний конкретний період часу фінансово-економічний стан підприємства вирізняється набором як позитивних, так і негативних ознак та формування тих чи інших пропорцій між ними. Адже у практичній діяльності ситуація, за якої фінансовий стан підприємства можна оцінити цілком позитивно або цілком негативно, швидше виключення, ніж правило.
Як неодноразово зазначалося, діагностика в системі управління покликана виявляти та оцінювати процеси життєдіяльності підприємства і бути інструментом менеджменту у прийняття рішень щодо посилення переваг та усунення негативних симптомів стану і діяльності підприємства.
Коли діагностика здійснюється з метою внутрішнього управління підприємством, одночасний прояв позитивних і негативних симптомів фінансово-економічного стану і результатів діяльності не викликає ускладнень. Менеджер, виявляючи позитивні аспекти стану і діяльності підприємства, розробляє і сприяє реалізації заходів щодо їх посилення. Виявляючи негативні аспекти – запроваджує заходи щодо їх усунення або мінімізації руйнівного впливу. Тут частіше не виникає потреби у прийнятті одного єдиного комплексного рішення. Адже управління підприємством – це завжди набір, комплекс різноманітних рішень.
При зовнішній діагностиці ситуація інша. Зовнішній користувач результатів діагностики зазвичай не впливає на стан і діяльність підприємства. Метою його аналізу є прийняття рішень щодо своїх власних дій у відношенні підприємства-об'єкту аналізу. Зовнішній користувач має для себе чітко і однозначно відповісти на питання:
• "я буду укладати угоду про постачання своєї продукції даному підприємству у кредит чи ні?";
• "я видам фінансовий кредит підприємству чи ні?";
• "я купуватиму акції (облігації, інші цінні папери) даного підприємства чи ні?";
• "на яких умовах я погоджусь на співпрацю з даним підприємством?" тощо
Отже розшарування економічної ситуації на підприємстві на "позитивні" і "негативні" сторони для зовнішнього користувача результатів діагностики не прийнятне. Йому потрібна однозначна оцінка, за результатами якої він зможе прийняти однозначне рішення. Це викликає потребу у комплексному узагальнюючому оцінювання фінансово-економічного стану підприємства.
Тобто обчислення єдиного критерію діагностики, який дозволить однозначно оцінити стан підприємства і прийняти остаточне управлінське рішення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль V. Комплексна діагностика економічної безпеки, оцінювання інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
