Аналіз чинників формування і використання виробничого потенціалу

Діагностика в системі управління

В економічному середовищі велика чисельність процесів і явищ перебуває у тісному взаємозв'язку. При цьому одні явища своїм впливом обумовлюють зміну інших, виступаючи у такий спосіб чинниками (рушійними силами) останніх. На виробничий потенціал підприємства, зважаючи на широту цієї економічної категорії, впливає надзвичайно велика кількість різноманітних чинників як зовнішнього, так і внутрішнього ґенезу.

Серед основних чинників зовнішнього походження доцільно виділити такі групи:

Аполітичні, до яких відносять: рівень політичної стабільності в державі; стан і рівень розвитку політичної системи країни; наявність корупції та охоплення нею різних гілок і рівнів влади й управління; вектор міжнародної та внутрішньої політики держави; демократичність та характер політичної боротьби; рівень громадської підтримки програми розвитку держави; укладені міжнародні угоди і зобов'язання, що стосуються бізнесу і виробництва; наявність протекціонізму вітчизняному виробникові у рішеннях уряду й законодавчої гілки влади; наслідки впливу зовнішньоекономічних акцій на трансформацію ринків збуту;

• 2) правові, зокрема наявність, досконалість та рівень виконання в країні законів та підзаконних актів, що регламентують підприємницьку діяльність, інвестиційні процеси, функціонування внутрішнього і галузевих ринків, а також зовнішньоекономічні відносини;

• 3) економічні, серед який найбільш вагомими є рівень економічного розвитку держави, виробництво валового внутрішнього продукту в цілому та в розрахунку на душу населення; тенденції зайнятості та рівень безробіття населення; доходність і платоспроможність населення; наявний рівень боргів по заробітній платі в економіці та тенденції його зміни; доходність консолідованого, державного та місцевих бюджетів; темп інфляції та коливання валютних курсів; рівень оподатковування громадян і бізнесу; фінансово-кредитна політика в країні; еластичність попиту; зміни в структурі споживання; загально-господарська і ринкова кон'юнктури тощо;

• 4) екологічні, що характеризуються станом природних ресурсів країни; рівнем забруднення навколишнього середовища величиною витрат на підтримку екологічної безпеки діяльності підприємства; толерантністю суспільства до впливу підприємства на екологію регіону; рівень впливу державних органів на інтенсивність споживання природних ресурсів тощо;

• 5) демографічні, зокрема чисельність населення, його вікова структура, тенденції народжуваності й смертності, розміщення населення по території країни або регіону; міграційні тенденції; чисельність населення працездатного віку тощо;

• 6) соціокультурні, в тому числі рівень освіти населення; криміногенна ситуація; рівень соціального забезпечення та захисту населення; етнічні та релігійна структура населення; особливості пануючих у суспільстві традицій і вірувань; ставлення людей до праці;

• 7) технологічні й науково-технічні, зокрема темпи технологічних змін; наявний інноваційний потенціал країни (галузі, регіону, підприємства); інновації, що здійснюються у створенні товарів; інновації, що здійснюються у розвиток технологій; інновації, що здійснюються в менеджменті; маркетингові інновації.

Як показує досвід, найбільш впливовими чинниками формування і використання виробничого потенціалу підприємства є такі:

• 1. Трансформація стратегічних напрямів відповідно до зміни довгострокових тенденцій економічного росту галузі. Цей чинник стає результатом зміни попиту, що впливає на інвестиційну активність та склад і чисельність підприємств на ринку, зміни обсягів виробництва, напрямів діяльності тощо.

• 2. Тенденції глобалістичних процесів як в економіці країн і регіонів, так і окремих галузей чи кластерних формувань.

• 3. Виникнення і поширення на ринку нових продуктів, у тому числі продуктів-аналогів та продуктів-замінників. Це, в свою чергу, змінює коло споживачів, стає предиктором розвитку, поглиблення диференціації товарів тощо. При цьому успішне впровадження нового продукту зміцнює позиції підприємства за рахунок завоювання частки ринку конкурентів консервативного типу.

• 6. Ротація компаній на ринку, у процесі якої з'являються нові та зникають старі підприємства. Це змінює умови конкуренції, особливо коли на ринок виходять іноземні компанії. При цьому вихід на ринок або вихід з ринку великих або технологічно розвинутих компаній може не тільки викликати перестановку серед конкуруючих компаній, а й спричинити зміни в самому характері конкуренції, змінити структуру конкуренції, загострити боротьбу за споживачів компанії тощо.

• 4. Технологічні зміни, що є особливо актуальним і впливовим чинником на ринку техніки, продовольства, зв'язку, транспорту тощо. Перевага у використовуваних технологіях може докорінно змінити кон'юнктуру всередині галузі, забезпечити виробництво нових або кращих товарів з меншими витратами тощо. Крім того, технологічні зміни приводять до змін в кількості і якості інших ресурсів, які необхідні для забезпечення процесу виробництва на підприємстві, можуть істотно вплинути на ефективність використання таки технологій.

• 5. Зміни структури споживання, у складі споживачів, споживчих уподобаннях, що відбувається внаслідок демографічних, соціокультурних, релігійних, освітніх трансформацій та призводить до змін у системі надання послуг споживачам (кредитування, гарантії, технічна допомога, ремонт), у мережі збуту, а також вплинути на розширення (або звуження) номенклатури вироблюваної продукції, підходів до реалізації і реклами тощо.

• 6. Зміна в системі маркетингу та просуванні товарів на ринок, адже такі оновлені підходи часто стимулюють інтерес споживачів, а в решті-решт і попит, обумовлюють зниження собівартості реалізації одиниці продукції, поглиблюють диференціацію товарів.

• 7. Поширення ноу-хау, що з одного боку знижує конкурентоспроможність підприємств, які володіють ноу-хау, а з другого – сприяє загальному технологічному, маркетинговому, управлінському піднесенню на ринку.

• 8. Зміна структури витрат і продуктивності, особливо в галузях, де важливе значення має економія на масштабах виробництва або ефект кривої "досвіду" досить значний, для підприємств, які нарощують обсяги виробництва, утворюється можливість досягнення лідуючих позицій на ринку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз чинників формування і використання виробничого потенціалу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Сутність та значення діагностики в системі управління. Роль діагностики в управлінні конкурентоспроможністю

  • Предмет, мета і завдання діагностики

  • Класифікація видів діагностики

  • Методологічні основи проведення діагностики

  • Методи і системи, що використовують при здійснені діагностики

  • Джерела інформації для проведення діагностики та основні вимоги до формування інформаційного забезпечення

  • Тема 2. Діагностика конкурентоспроможності

  • Методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності продукції

  • Діагностика конкурентоспроможності підприємства, визначення конкурентного статусу

  • Модуль II. Діагностика майнового стану і виробничого потенціалу підприємства

  • Аналіз складу і структури необоротних активів

  • Оцінювання наявності, стану і руху основних засобів

  • Діагностика нематеріальних активів

  • Тема 4. Діагностика оборотних активів

  • Оцінювання складових елементів оборотного капіталу

  • Аналіз ефективності використання оборотних активів

  • Сутність операційного і фінансового циклів підприємства

  • Визначення та оцінювання тривалості операційного і фінансового циклів

  • Тема 5. Діагностика виробничого потенціалу

  • Методичні підходи до аналізу і оцінки виробничого потенціалу

  • Аналіз чинників формування і використання виробничого потенціалу
  • Діагностика гнучкості виробничої системи

  • Оцінювання спроможності підприємства щодо нарощування виробничого потенціалу

  • Модуль III. Фінансова діагностика: аналіз формування капіталу та фінансової стійкості

  • Діагностика структури капіталу й засади її оптимізації

  • Діагностика власного капіталу

  • Визначення і аналіз власного оборотного капіталу

  • Аналіз довгострокового позикового капіталу підприємства

  • Аналіз короткострокового позикового капіталу підприємства

  • Тема 7. Діагностика фінансової стійкості підприємства

  • Показники оцінювання фінансової стійкості підприємства

  • Аналіз фінансування запасів (важколіквідних активів) та ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства

  • Оцінка маневреності в аналізі фінансової стійкості підприємства

  • Визначення "зони безпеки" та оцінювання "запасу фінансової міцності підприємства"

  • Модуль IV. Діагностика платоспроможності і результатів господарювання

  • Аналіз грошових потоків

  • Оцінювання ефективності, поточне і перспективне регулювання грошових потоків

  • Аналіз ліквідності балансу

  • Порядок обчислення та оцінювання показників ліквідності і платоспроможності

  • Тема 9. Аналіз результатів діяльності

  • Інформаційна основа й загальні засади аналізу прибутковості і рентабельності

  • Аналіз рентабельності діяльності

  • Аналіз рентабельності капіталу підприємства

  • Поняття і характеристика діленої активності підприємства

  • Показники оцінювання ділової активності

  • Діагностика ринкової активності і положення підприємства на ринку цінних паперів

  • Модуль V. Комплексна діагностика економічної безпеки, оцінювання інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємства

  • Мета, завдання і сфери застосування комплексних оцінок

  • Методи і моделі оцінювання і прогнозування ймовірності банкрутства підприємства

  • Дискримінантні функції та їх використання в комплексному оцінюванні фінансового стану

  • Рейтингове оцінювання економічної безпеки та фінансово- економічного стану підприємств

  • Тема 11. Діагностика інвестиційної діяльності та привабливості підприємства

  • Засади і види аналізу інвестицій

  • Оцінювання грошей у часі в аналізі інвестицій

  • Діагностика привабливості підприємства щодо здійснення реальних інвестиційних проектів

  • Діагностика у сфері фінансового інвестування

  • Тема 12. Діагностика кредитоспроможності підприємства

  • Підходи до оцінювання кредитоспроможності

  • Оцінювання об'єктивних критеріїв кредитоспроможності позичальника

  • Особливості суб'єктивних оцінок в діагностиці кредитоспроможності

  • Узагальнення результатів аналізу кредитоспроможності та визначення класу позичальника

  • Термінологічний словник