У процесі діагностики вивчаються причинно-наслідкові зв'язки між явищами господарсько-економічного характеру. Зв'язок економічних явищ – це спільна зміна двох або більшої кількості явищ.
При вивченні зв'язків між явищами у процесі діагностики вирішують такі задачі:
• 1) встановлюють факт наявності чи відсутності зв'язку між аналізованими показниками;
• 2) вимірюють тісноту такого зв'язку;
• 3) встановлюють не випадковість характеру виявлених зв'язків;
• 4) кількісно оцінюють вплив зміни факторів на зміну результативного показника;
• 5) виділяють найбільш значимі фактори, що справляють визначальний вплив на зміну досліджуваного явища.
Вивчення і кількісний вимір зв'язку між взаємозалежними явищами здійснюється за допомогою ознак (показників). Такі ознаки поділяються на дві категорії: причинні і результативні. При цьому ознаки, що характеризують причину. називаються факторними (незалежними, екзогенними). Під терміном „фактор” („чинник”) розуміють рушійну силу будь-якого процесу. Ознаки, що характеризують наслідок, називаються результативними (залежними, ендогенними). Сукупність факторних і результативних ознак, пов'язаних одним причинно-наслідковим зв'язком, формує факторну систему.
Наприклад, зміна розміру заробітної плати працюючих та їхньої чисельності обумовлює зміну витрат підприємства на оплату праці. Якщо на підприємстві працює 10 осіб, середня заробітна плата кожного з них становить 3500 грн. на місяць, то сукупний фонд оплати праці підприємства становитиме 35 тис. грн. (10 X 3500 = 35000 грн.). У випадку зростання середньої заробітної плати на 1000 грн. сукупний фонд оплати праці зросте на 10 тис. грн. (10 x 4500 = 45000 грн., що на 10000 грн. більше). У випадку звільнення 2 працівників сукупний фонд оплати праці знизиться на 7 тис. ірн. (8 × 3500 = 28000 грн., що на 7000 грн. менше). Отже чисельність працюючих, середня заробітна плата та сукупний фонд оплати праці є взаємопов'язаними явищами, які формують єдину факторну систему. При цьому фонд оплати праці є результативною ознакою, значення якої залежить від інших складових даної факторної системи. Звідси і назва „залежна ознака”. Крім того, залежність фонду оплати праці формується всередині даної факторної системи – звідси назва „ендогенна” (внутрішня) ознака”. У свою чергу чисельність працюючих і середня заробітна плата є факторними ознаками, оскільки їх вплив обумовлює зміну результату. Вони не залежать від інших ознак даної факторної системи, тому і носять назву „незалежних”. Водночас, середня заробітна плата на підприємстві може залежати від середньої оплати праці на ринку, результативності діяльності підприємства, кваліфікації персоналу і багатьох інших чинників. В свою чергу чисельність працюючих залежить від технологічних потреб підприємства, графіку роботи, кадрової політики тощо. Проте, вказані чинники, що впливають на середню заробітну плату і чисельність працюючих, знаходяться поза межами факторної системи „чисельність працюючих – середня заробітна плата – фонд оплати праці”. Така „зовнішня” залежність факторів обумовила назву „екзогенні (зовнішні) ознаки”.
Як факторні, так і результативні ознаки поділяються на кількісні або первинні та якісні або вторинні. Ознака, яка безпосередньо відноситься до досліджуваного явища і характеризує його кількісну сторону, називається первинною чи кількісною. Основними характерними особливостями кількісних ознак є те, що:
• 1) вони є абсолютними (об'ємними);
• 2) їх можна підсумовувати в просторі та часі.
У якості прикладів типових кількісних ознак можна навести чисельність працюючих, обсяг реалізації продукції, вартість капіталу підприємства тощо.
Ознаки, що відносяться до досліджуваного явища не безпосередньо, а через один чи кілька інших ознак і характеризують якісну сторону досліджуваного явища, називаються вторинними чи якісними. Основними характеристиками кількісних ознак є те, що:
• 1) такі ознаки зазвичай є відносними;
• 2) їх не можна підсумовувати в просторі й часі.
До якісних ознак належать продуктивність праці, фондоозброєність, рентабельність капіталу й діяльності, оборотність активів тощо. В діагностиці виділяють вторинні фактори 1-го порядку, 2-го, 3-го і т.д. Фактори кожного наступного порядку визначають шляхом послідовної деталізації факторів попереднього порядку. Чим більше порядків факторів досліджено у процесі діагностики, тим ціннішими будуть її результати.
Будь-яку факторну систему можна виразити математичною формулою. Наприклад, факторна система „чисельність працюючих – середня заробітна плата – фонд оплати праці” може бути виражена таким чином:
(1.1)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологічні основи проведення діагностики“ на сторінці 1. Приємного читання.
