Конкурентоспроможність підприємства – здатність підприємства до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку.
Конкурентоспроможність продукції – сукупність властивостей продукції, що відображає міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції та визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.
Короткостроковий фінансовий план – документ, у якому узагальнено інформацію щодо руху фінансових ресурсів у короткостроковій перспективі, визначено час та обсяги виникнення потреби або надлишку грошових коштів у процесі діяльності підприємства.
Кратна модель – модель факторної системи в якій результативна ознака являє собою частку від ділення факторів.
Кредит – позичковий капітал, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Кредитоспроможність – наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і сплатити відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.
Ліквідність активу – спроможність активу трансформуватися у грошові кошти.
Ліквідність господарюючого суб'єкта – здатність такого суб'єкта трансформувати (перетворювати) свої активи в грошові кошти для здійснення розрахунків по боргових зобов'язаннях.
Майбутня вартість грошей – сума фінансованих у даний момент засобів, у яку вони перетворяться через визначений період часу з урахуванням визначеної ставки відсотка.
Майно суб'єктів господарювання – сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі.
Маневреність підприємства – здатність підприємства розмістити засоби, залучені з різних джерел фінансування, в активах підприємства у такий спосіб, який максимально забезпечуватиме його фінансову стійкість, стабільність і ефективність виробничо-господарської діяльності.
Метод діагностики в системі управління – система теоретико- пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження діяльності суб'єктів господарювання.
Методика діагностики в системі управління – сукупність процедур, правил обчислення й оцінювання спеціальних коефіцієнтів та індикаторів, дотримання яких забезпечує одержання результатів вимірювання якісного і кількісного складу основних характеристик фінансово-економічного стану та результатів господарювання підприємства.
Модель факторної системи – математична формула, яка виражає реальні зв'язки між аналізованими явищами.
Мультиплікативна модель – модель факторної системи в якій результативна ознака визначається у вигляді добутку факторів.
Науковий інструментарій (апарат) діагностики в системі управління – сукупність загальнонаукових і конкретно-наукових способів дослідження діяльності господарюючих суб'єктів.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.
Нематеріальні активи – немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До складу нематеріальних активів входять права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової та інтелектуальної власності та інші аналогічні майнові права.
Неоплачений капітал – заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до його статутного капіталу.
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) – частина власного капі галу підприємства, що являє собою різницю між сумою отриманого та розподіленого прибутку, яка залишається у розпорядженні господарюючого суб'єкта та представляє собою одну з форм резерву його власних фінансових ресурсів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Термінологічний словник“ на сторінці 3. Приємного читання.
