Визначення та оцінювання тривалості операційного і фінансового циклів

Діагностика в системі управління

Особливостей щодо алгоритмів обчислення показників оборотності оборотних коштів і тривалості операційного і фінансового циклів у науковій літературі і практиці вирізняють багато. Основними з них є такі:

• 1. При обчислені показників оборотності дебіторської заборгованості використовують показник виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У різних методиках у якості такого показника використовують: а) валову виручку (з урахуванням непрямих податків); б) чистий дохід (чисту виручку за вирахуванням податку на додану вартість, акцизних зборів й інших відрахувань із доходу); в) виручку від реалізації продукції у кредит. Кожен з цих підходів має свої перевага і недоліки, адже враховує окремі особливості процесу реалізації. Нині найбільш оптимальним є використання показника чистого доходу у зв'язку з прийнятими правилами формування фінансової звітності.

• 2. При оцінюванні оборотності запасів використовують показники: а) виручки від реалізації; б) матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції; в) сукупних витрат на виробництво і реалізацію продукції. На нашу думку, використання показника виручки у даному випадку недоцільне, адже, як зазначалося вище, виробничі запаси у прямий спосіб трансформуються не у виручку, а у готову продукцію шляхом їх віднесення на витрати виробництва і обігу. Застосування показника матеріальних витрат не враховує усі особливості процесу трансформації запасів. Тому найбільш виправданим є порядок обчислення оборотності запасів виходячи із сукупної вартості витрат виробництва і обігу.

• 3. Згідно окремих методик, визначаючи оборотність запасів, обчислюють окремо оборотність виробничих запасів, незавершеного виробництва та тварин на вирощуванні і відгодівлі (по сумі витрат виробництва і обігу) і готової продукції та товарів (по сумі виручки від реалізації). Такий підхід цілком виправданий, проте він не розповсюджений унаслідок ускладнення розрахунків.

• 4. При обчислені оборотності дебіторської і кредиторської заборгованостей можуть враховувати: а) лише заборгованість за товари, роботи і послуги; б) усю короткострокову заборгованість, включаючи кошти в розрахунках. Позитивним аспектом першого з наведених підходів є те, що він оперує величинами заборгованості, яка безпосередньо "бере участь" у процесах постачання сировини і матеріалів та реалізації готової продукції. Водночас, поза увагою аналітика в такому випадку залишаються інші види дебіторської і кредиторської заборгованості, які побічно виникають в процесі операційної діяльності. Тому більш поширеним є другий підхід.

• 5. При обчислені термінів обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей використовують показник "Т" – тривалість аналізованого періоду у днях. За окремими методиками така тривалість обчислюється: а) виходячи із кількості робочих днів у періоді (адже у вихідні і святкові дні підприємство не працює і, відповідно господарської діяльності не здійснює); б) виходячи з кількості банківських днів (адже підприємства не можуть сплатити кредиторську заборгованість постачальникам й отримати відшкодування боргів від дебіторів на рахунки у банках у ті дні, коли банки не працюють); в) за кількістю календарних днів. Відповідно обчислення часу обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості й тривалість операційного і фінансового циклів відбувається у робочих, банківських і календарних днях. Кожен з наведених підходів є логічним. Проте, якщо у тижні, наприклад, 5 робочих, 6 банківських та 7 календарних днів, то тривалість фінансового циклу у 10 робочих днів буде відповідати його тривалості у банківських днях дванадцяти, а у календарних – чотирнадцяти. В кінцевому рахунку тривалість циклу в усіх випадках дорівнюватиме двом тижням. Тому для спрощення обчислень зазвичай користуються кількістю календарних днів у аналізованому періоді. Аналізованим періодом може бути місяць (відповідно від 29 до 31 дня), квартал (90 – 92 дня) та рік (365 – 366 днів). Для спрощення розрахунків почасту тривалість будь-якого місяця прирівнюють до 30 днів, кварталу – до 90 і року – до 360 днів. Час обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей та тривалість операційного і фінансового циклів, які визначаються у днях, доцільно округлювати до цілих значень у сторону їх збільшення.

У даному навчальному посібнику наведено найбільш розповсюджений порядок обчислення показників оборотності (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Показники оцінювання оборотності оборотних активів та визначення тривалості операційного і фінансового циклів

Найменування · показникаФормула · обчисленняПорядок обчислення з а статтями фінансової звітності до 2013 рокуПорядок обчислення за статтями фінансової звітності після 2013 рокуНормативне · значення
12345
1. Коефіцієнт оборотності запасівОВ / Зсерформа №2 р.280 / (([форма №1 р.100 к.3 + форма№1 р.110 к.3 + форма№1 р. 120 к.3 + форма №1 р. 130 к.3 + форма№1 р. 140 к.3] + [форма №1 р.100 к.4 + форма №1 р.110 к.4 + форма№1 р. 120 к.4 + форма№1 р. 130 к.4 + форма №1 р. 140 к.4]) / 2)форма №2 р.2550 / ((форма №1 р.1100 к.3 + форма №1 р.1100 к.4) / 2)Зростання у динаміці
2. Час обороту запасів, днів (ЧОЗ)Зсер / ОВ × Т(([форма №1 р.100 к.3 + форма №1 р.110 к.3 + форма №1 р. 120 к.3 + форма №1 р. 130 к.3 + форма №1 р. 140 к.3] + [форма №1 р.100 к.4 + форма №1 р.110 к.4 + форма №1 р. 120 к.4 + форма №1 р. 130 к.4 + форма №1 р. 140 к.4]) / 2) / форма №2 р.280 1*((форма №1 р.1100 к.3 + форма №1 р.1100 к.4) / 2) / форма №2 р.2550 × t*Зниження у динаміці
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованостіЧД/ДЗсерформа №2 р.035 / ((форма №1 р. 160 к.З + форма №1 р. 160 к.4) / 2)форма №2 р.2000 / ((форма №1 р.1125 к.3 + форма №1 р.1125 к.4) / 2)Зростання у динаміці
4. Час обороту дебіторської заборгованості, днів (ЧОДЗ)ДЗсер/ЧД × Т((форма №1 р. 160 к.3 + форма №1 р. 160 к.4) / 2) / форма №2 р.035 × t*((форма №1 р.1125 к.З + форма №1 р.1125 к.4) / 2) / форма №2 р.2000 × t*Зниження у динаміці
5. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованостіОВ / КЗсерформа №2 р.280 / ((форма №1 р.530 к.3 + форма №1 р.530 к.4) / 2)форма №2 р.2550 / ((форма №1 р. 1615 к.3 + форма №1 р. 1615 к.4) / 2)Оцінюється ситуаційно
6. Час обороту кредиторської заборгованості, днів (ЧОКЗ)КЗсер / ОВ x Τ((форма №1 р.530 к.3 + форма №1 р.530 к.4)/2)/форма №2 р.280 t((форма №1 р. 1615 к.3 + форма №1 р.1615 к.4) / 2) / форма №2 р.2550 t*Оцінюється ситуаційно
7. Тривалість операційного циклу, днів (ТОЦ)ЧОЗ + ЧОДЗпоказник 2 + показник 4показник 2 + показник 4Зниження у динаміці
8. Тривалість фінансового циклу, днів (ТФЦ)ТОЦ – ЧОКЗпоказник 7 – показник 6показник 7 – показник 6Зниження у динаміці
Умовні позначення: · ОВ – сума всіх операційних витрат; · Зсер середня за період вартість усіх запасів підприємства, у т.ч. виробничих запасів, незавершеного виробництва, тварин на вирощуванні і відгодівлі, готової продукції і товарів; · ЧД чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); · ДЗсер – середня за період дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; · КЗсер – середня за період кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; · Т тривалість періоду в днях (місяці – 30, квартал – 90, рік – 360). За окремими методиками оцінку проводять виходячи із тривалості періоду не в календарних, а в робочих або банківських днях; · 1 – для періоду рік 360; для періоду квартал – 90; для періоду місяць – 30.
Показники обчислюються за даними форми № 1 "Баланс" та форми М2 "Звіт про фінансові результаті"; р. – рядок, к. – колонка

Коефіцієнт оборотності запасів являє собою кількість оборотів, яку здійснюють запаси упродовж аналізованого періоду. Як і щодо всіх показників оборотності, його значення обумовлюється специфікою діяльності підприємства – чим коротший технологічний цикл виробництва, тим більшим має бути значення даного показника. Позитивно оцінюється зростання у динаміці.

Час обороту запасів – це кількість днів, упродовж яких відбувається один оборот запасів. Відповідно цей показник позитивно оцінюється у динаміці у випадку його зниження.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості слугує для визначення кількості оборотів, яку здійснює дебіторська заборгованість упродовж аналізованого періоду. При цьому час обороту дебіторської заборгованості – для визначення тривалості одного обороту у днях. Як і у випадку оцінювання оборотності запасів, позитивно розцінюється збільшення коефіцієнту оборотності та скорочення тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Тривалість операційного циклу визначається як сума періодів обороту запасів і дебіторської заборгованості (див. рис. 4.1). Показує тривалість процесу основної діяльності підприємства, позитивно оцінюється при скороченні у динаміці.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує кількість оборотів кредиторської заборгованості за період. Цей показник може позитивно оцінюватися як у випадках зростання, так і у випадках зниження – залежно від специфіки діяльності та фінансового стану підприємства. Так, якщо підприємство є цілком платоспроможним, рівень його фінансових ризиків незначний, воно користується довірою у постачальників – то уповільнення оборотності кредиторської заборгованості має оцінюватися цілком позитивно.

У разі, коли підприємство неплатоспроможне і фінансово нестійке, зростання кредиторської заборгованості й уповільнення її оборотності є сигналом подальшого погіршення фінансового стану і має розцінюватися негативно.

Час обороту кредиторської заборгованості – це тривалість одного обороту у днях. Оцінюється у зворотному порядку, ніж коефіцієнт оборотності. У разі високої платоспроможності і фінансової стійкості – позитивне його зростання, у разі платіжних проблем – зниження.

Тривалість фінансового циклу дає змогу оцінити повний оборот грошових коштів у днях. Позитивно оцінюється при його скороченні у динаміці. Проте, як уже зазначалося вище, тривалість фінансового циклу може набувати від'ємного значення і як позитивно характеризувати ефективність фінансового менеджменту господарюючого суб'єкта, так і слугувати сигналом наявності платіжних проблем й нездатності підприємства вчасного здійснювати розрахунки. Тому зазвичай формалізовану діагностику фінансового циклу (його визначення у днях) доцільно доповнювати неформалізованими оцінками з огляду на причини і наслідки виявлених тенденцій обороту грошових коштів.

В табл. 4.6 наведено приклад оцінювання оборотності оборотних коштів і визначення тривалості циклів аналізованого підприємства "Київ", обчислений на підставі інформації додатків Б і Д (або А і В за підходами до 2013 р.).

Таблиця 4.6

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення та оцінювання тривалості операційного і фінансового циклів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Сутність та значення діагностики в системі управління. Роль діагностики в управлінні конкурентоспроможністю

  • Предмет, мета і завдання діагностики

  • Класифікація видів діагностики

  • Методологічні основи проведення діагностики

  • Методи і системи, що використовують при здійснені діагностики

  • Джерела інформації для проведення діагностики та основні вимоги до формування інформаційного забезпечення

  • Тема 2. Діагностика конкурентоспроможності

  • Методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності продукції

  • Діагностика конкурентоспроможності підприємства, визначення конкурентного статусу

  • Модуль II. Діагностика майнового стану і виробничого потенціалу підприємства

  • Аналіз складу і структури необоротних активів

  • Оцінювання наявності, стану і руху основних засобів

  • Діагностика нематеріальних активів

  • Тема 4. Діагностика оборотних активів

  • Оцінювання складових елементів оборотного капіталу

  • Аналіз ефективності використання оборотних активів

  • Сутність операційного і фінансового циклів підприємства

  • Визначення та оцінювання тривалості операційного і фінансового циклів
  • Тема 5. Діагностика виробничого потенціалу

  • Методичні підходи до аналізу і оцінки виробничого потенціалу

  • Аналіз чинників формування і використання виробничого потенціалу

  • Діагностика гнучкості виробничої системи

  • Оцінювання спроможності підприємства щодо нарощування виробничого потенціалу

  • Модуль III. Фінансова діагностика: аналіз формування капіталу та фінансової стійкості

  • Діагностика структури капіталу й засади її оптимізації

  • Діагностика власного капіталу

  • Визначення і аналіз власного оборотного капіталу

  • Аналіз довгострокового позикового капіталу підприємства

  • Аналіз короткострокового позикового капіталу підприємства

  • Тема 7. Діагностика фінансової стійкості підприємства

  • Показники оцінювання фінансової стійкості підприємства

  • Аналіз фінансування запасів (важколіквідних активів) та ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства

  • Оцінка маневреності в аналізі фінансової стійкості підприємства

  • Визначення "зони безпеки" та оцінювання "запасу фінансової міцності підприємства"

  • Модуль IV. Діагностика платоспроможності і результатів господарювання

  • Аналіз грошових потоків

  • Оцінювання ефективності, поточне і перспективне регулювання грошових потоків

  • Аналіз ліквідності балансу

  • Порядок обчислення та оцінювання показників ліквідності і платоспроможності

  • Тема 9. Аналіз результатів діяльності

  • Інформаційна основа й загальні засади аналізу прибутковості і рентабельності

  • Аналіз рентабельності діяльності

  • Аналіз рентабельності капіталу підприємства

  • Поняття і характеристика діленої активності підприємства

  • Показники оцінювання ділової активності

  • Діагностика ринкової активності і положення підприємства на ринку цінних паперів

  • Модуль V. Комплексна діагностика економічної безпеки, оцінювання інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємства

  • Мета, завдання і сфери застосування комплексних оцінок

  • Методи і моделі оцінювання і прогнозування ймовірності банкрутства підприємства

  • Дискримінантні функції та їх використання в комплексному оцінюванні фінансового стану

  • Рейтингове оцінювання економічної безпеки та фінансово- економічного стану підприємств

  • Тема 11. Діагностика інвестиційної діяльності та привабливості підприємства

  • Засади і види аналізу інвестицій

  • Оцінювання грошей у часі в аналізі інвестицій

  • Діагностика привабливості підприємства щодо здійснення реальних інвестиційних проектів

  • Діагностика у сфері фінансового інвестування

  • Тема 12. Діагностика кредитоспроможності підприємства

  • Підходи до оцінювання кредитоспроможності

  • Оцінювання об'єктивних критеріїв кредитоспроможності позичальника

  • Особливості суб'єктивних оцінок в діагностиці кредитоспроможності

  • Узагальнення результатів аналізу кредитоспроможності та визначення класу позичальника

  • Термінологічний словник