Особливостей щодо алгоритмів обчислення показників оборотності оборотних коштів і тривалості операційного і фінансового циклів у науковій літературі і практиці вирізняють багато. Основними з них є такі:
• 1. При обчислені показників оборотності дебіторської заборгованості використовують показник виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У різних методиках у якості такого показника використовують: а) валову виручку (з урахуванням непрямих податків); б) чистий дохід (чисту виручку за вирахуванням податку на додану вартість, акцизних зборів й інших відрахувань із доходу); в) виручку від реалізації продукції у кредит. Кожен з цих підходів має свої перевага і недоліки, адже враховує окремі особливості процесу реалізації. Нині найбільш оптимальним є використання показника чистого доходу у зв'язку з прийнятими правилами формування фінансової звітності.
• 2. При оцінюванні оборотності запасів використовують показники: а) виручки від реалізації; б) матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції; в) сукупних витрат на виробництво і реалізацію продукції. На нашу думку, використання показника виручки у даному випадку недоцільне, адже, як зазначалося вище, виробничі запаси у прямий спосіб трансформуються не у виручку, а у готову продукцію шляхом їх віднесення на витрати виробництва і обігу. Застосування показника матеріальних витрат не враховує усі особливості процесу трансформації запасів. Тому найбільш виправданим є порядок обчислення оборотності запасів виходячи із сукупної вартості витрат виробництва і обігу.
• 3. Згідно окремих методик, визначаючи оборотність запасів, обчислюють окремо оборотність виробничих запасів, незавершеного виробництва та тварин на вирощуванні і відгодівлі (по сумі витрат виробництва і обігу) і готової продукції та товарів (по сумі виручки від реалізації). Такий підхід цілком виправданий, проте він не розповсюджений унаслідок ускладнення розрахунків.
• 4. При обчислені оборотності дебіторської і кредиторської заборгованостей можуть враховувати: а) лише заборгованість за товари, роботи і послуги; б) усю короткострокову заборгованість, включаючи кошти в розрахунках. Позитивним аспектом першого з наведених підходів є те, що він оперує величинами заборгованості, яка безпосередньо "бере участь" у процесах постачання сировини і матеріалів та реалізації готової продукції. Водночас, поза увагою аналітика в такому випадку залишаються інші види дебіторської і кредиторської заборгованості, які побічно виникають в процесі операційної діяльності. Тому більш поширеним є другий підхід.
• 5. При обчислені термінів обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей використовують показник "Т" – тривалість аналізованого періоду у днях. За окремими методиками така тривалість обчислюється: а) виходячи із кількості робочих днів у періоді (адже у вихідні і святкові дні підприємство не працює і, відповідно господарської діяльності не здійснює); б) виходячи з кількості банківських днів (адже підприємства не можуть сплатити кредиторську заборгованість постачальникам й отримати відшкодування боргів від дебіторів на рахунки у банках у ті дні, коли банки не працюють); в) за кількістю календарних днів. Відповідно обчислення часу обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості й тривалість операційного і фінансового циклів відбувається у робочих, банківських і календарних днях. Кожен з наведених підходів є логічним. Проте, якщо у тижні, наприклад, 5 робочих, 6 банківських та 7 календарних днів, то тривалість фінансового циклу у 10 робочих днів буде відповідати його тривалості у банківських днях дванадцяти, а у календарних – чотирнадцяти. В кінцевому рахунку тривалість циклу в усіх випадках дорівнюватиме двом тижням. Тому для спрощення обчислень зазвичай користуються кількістю календарних днів у аналізованому періоді. Аналізованим періодом може бути місяць (відповідно від 29 до 31 дня), квартал (90 – 92 дня) та рік (365 – 366 днів). Для спрощення розрахунків почасту тривалість будь-якого місяця прирівнюють до 30 днів, кварталу – до 90 і року – до 360 днів. Час обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей та тривалість операційного і фінансового циклів, які визначаються у днях, доцільно округлювати до цілих значень у сторону їх збільшення.
У даному навчальному посібнику наведено найбільш розповсюджений порядок обчислення показників оборотності (табл. 4.5).
Таблиця 4.5
Показники оцінювання оборотності оборотних активів та визначення тривалості операційного і фінансового циклів
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Коефіцієнт оборотності запасів | ОВ / Зсер | форма №2 р.280 / (([форма №1 р.100 к.3 + форма№1 р.110 к.3 + форма№1 р. 120 к.3 + форма №1 р. 130 к.3 + форма№1 р. 140 к.3] + [форма №1 р.100 к.4 + форма №1 р.110 к.4 + форма№1 р. 120 к.4 + форма№1 р. 130 к.4 + форма №1 р. 140 к.4]) / 2) | форма №2 р.2550 / ((форма №1 р.1100 к.3 + форма №1 р.1100 к.4) / 2) | Зростання у динаміці |
| 2. Час обороту запасів, днів (ЧОЗ) | Зсер / ОВ × Т | (([форма №1 р.100 к.3 + форма №1 р.110 к.3 + форма №1 р. 120 к.3 + форма №1 р. 130 к.3 + форма №1 р. 140 к.3] + [форма №1 р.100 к.4 + форма №1 р.110 к.4 + форма №1 р. 120 к.4 + форма №1 р. 130 к.4 + форма №1 р. 140 к.4]) / 2) / форма №2 р.280 1* | ((форма №1 р.1100 к.3 + форма №1 р.1100 к.4) / 2) / форма №2 р.2550 × t* | Зниження у динаміці |
| 3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | ЧД/ДЗсер | форма №2 р.035 / ((форма №1 р. 160 к.З + форма №1 р. 160 к.4) / 2) | форма №2 р.2000 / ((форма №1 р.1125 к.3 + форма №1 р.1125 к.4) / 2) | Зростання у динаміці |
| 4. Час обороту дебіторської заборгованості, днів (ЧОДЗ) | ДЗсер/ЧД × Т | ((форма №1 р. 160 к.3 + форма №1 р. 160 к.4) / 2) / форма №2 р.035 × t* | ((форма №1 р.1125 к.З + форма №1 р.1125 к.4) / 2) / форма №2 р.2000 × t* | Зниження у динаміці |
| 5. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | ОВ / КЗсер | форма №2 р.280 / ((форма №1 р.530 к.3 + форма №1 р.530 к.4) / 2) | форма №2 р.2550 / ((форма №1 р. 1615 к.3 + форма №1 р. 1615 к.4) / 2) | Оцінюється ситуаційно |
| 6. Час обороту кредиторської заборгованості, днів (ЧОКЗ) | КЗсер / ОВ x Τ | ((форма №1 р.530 к.3 + форма №1 р.530 к.4)/2)/форма №2 р.280 t | ((форма №1 р. 1615 к.3 + форма №1 р.1615 к.4) / 2) / форма №2 р.2550 t* | Оцінюється ситуаційно |
| 7. Тривалість операційного циклу, днів (ТОЦ) | ЧОЗ + ЧОДЗ | показник 2 + показник 4 | показник 2 + показник 4 | Зниження у динаміці |
| 8. Тривалість фінансового циклу, днів (ТФЦ) | ТОЦ – ЧОКЗ | показник 7 – показник 6 | показник 7 – показник 6 | Зниження у динаміці |
| Умовні позначення: · ОВ – сума всіх операційних витрат; · Зсер середня за період вартість усіх запасів підприємства, у т.ч. виробничих запасів, незавершеного виробництва, тварин на вирощуванні і відгодівлі, готової продукції і товарів; · ЧД чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); · ДЗсер – середня за період дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; · КЗсер – середня за період кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; · Т тривалість періоду в днях (місяці – 30, квартал – 90, рік – 360). За окремими методиками оцінку проводять виходячи із тривалості періоду не в календарних, а в робочих або банківських днях; · 1 – для періоду рік 360; для періоду квартал – 90; для періоду місяць – 30. | ||||
| Показники обчислюються за даними форми № 1 "Баланс" та форми М2 "Звіт про фінансові результаті"; р. – рядок, к. – колонка | ||||
Коефіцієнт оборотності запасів являє собою кількість оборотів, яку здійснюють запаси упродовж аналізованого періоду. Як і щодо всіх показників оборотності, його значення обумовлюється специфікою діяльності підприємства – чим коротший технологічний цикл виробництва, тим більшим має бути значення даного показника. Позитивно оцінюється зростання у динаміці.
Час обороту запасів – це кількість днів, упродовж яких відбувається один оборот запасів. Відповідно цей показник позитивно оцінюється у динаміці у випадку його зниження.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості слугує для визначення кількості оборотів, яку здійснює дебіторська заборгованість упродовж аналізованого періоду. При цьому час обороту дебіторської заборгованості – для визначення тривалості одного обороту у днях. Як і у випадку оцінювання оборотності запасів, позитивно розцінюється збільшення коефіцієнту оборотності та скорочення тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.
Тривалість операційного циклу визначається як сума періодів обороту запасів і дебіторської заборгованості (див. рис. 4.1). Показує тривалість процесу основної діяльності підприємства, позитивно оцінюється при скороченні у динаміці.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує кількість оборотів кредиторської заборгованості за період. Цей показник може позитивно оцінюватися як у випадках зростання, так і у випадках зниження – залежно від специфіки діяльності та фінансового стану підприємства. Так, якщо підприємство є цілком платоспроможним, рівень його фінансових ризиків незначний, воно користується довірою у постачальників – то уповільнення оборотності кредиторської заборгованості має оцінюватися цілком позитивно.
У разі, коли підприємство неплатоспроможне і фінансово нестійке, зростання кредиторської заборгованості й уповільнення її оборотності є сигналом подальшого погіршення фінансового стану і має розцінюватися негативно.
Час обороту кредиторської заборгованості – це тривалість одного обороту у днях. Оцінюється у зворотному порядку, ніж коефіцієнт оборотності. У разі високої платоспроможності і фінансової стійкості – позитивне його зростання, у разі платіжних проблем – зниження.
Тривалість фінансового циклу дає змогу оцінити повний оборот грошових коштів у днях. Позитивно оцінюється при його скороченні у динаміці. Проте, як уже зазначалося вище, тривалість фінансового циклу може набувати від'ємного значення і як позитивно характеризувати ефективність фінансового менеджменту господарюючого суб'єкта, так і слугувати сигналом наявності платіжних проблем й нездатності підприємства вчасного здійснювати розрахунки. Тому зазвичай формалізовану діагностику фінансового циклу (його визначення у днях) доцільно доповнювати неформалізованими оцінками з огляду на причини і наслідки виявлених тенденцій обороту грошових коштів.
В табл. 4.6 наведено приклад оцінювання оборотності оборотних коштів і визначення тривалості циклів аналізованого підприємства "Київ", обчислений на підставі інформації додатків Б і Д (або А і В за підходами до 2013 р.).
Таблиця 4.6
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення та оцінювання тривалості операційного і фінансового циклів“ на сторінці 1. Приємного читання.
