Тема 6. Діагностика джерел формування капіталу підприємства
Види джерел формування капіталу, мета і завдання їх діагностики
Обов'язковою умовою ведення господарської діяльності підприємства, як уже зазначалося, є забезпеченість необхідними ресурсами певної якості. Залучення таких ресурсів із різних джерел відбувається у процесі фінансової діяльності підприємства. Під фінансовою діяльністю необхідно розуміти систему заходів, спрямовану на акумулювання внутрішніх фінансових ресурсів та залучення капіталу із зовнішніх джерел, необхідних для провадження інвестиційної та операційної діяльності підприємства, а також на своєчасне та повне виконання зобов'язань щодо залученого капіталу. У більш вузькому сенсі згідно стандартів бухгалтерського обліку в Україні фінансовою визнається діяльність, що призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
У загальному розумінні капітал – це нагромаджений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, які залучаються його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу [14].
Капітал поділяють на види залежно від різних класифікаційних ознак. До основних із них належать:
• 1) за джерелами формування та відносинами власності: власний і позиковий;
• 2) за порядком формування: за рахунок внутрішніх ресурсів та залучений;
• 3) за формою залучення: акціонерний, пайовий, борговий;
• 4) за принципом поворотності: залучений на поворотній та безповоротній основах;
• 5) за формою власності на ресурси: корпоративний, приватний, державний;
• 6) за національною приналежністю: вітчизняний, іноземний;
• 7) за формою виробничого використання: основний, оборотний;
• 8) за формою прояву в обороті: грошовий, товарний;
• 9) за формою існування: реальний, фіктивний.
Методичні засади оцінювання наведених вище видів капіталу різняться. У даній темі навчального посібника буде викладено порядок аналізу капіталу підприємства за джерелами його формування, адже саме цей поділ капіталу є основним з точки зору фінансової діагностики, як складової діагностики в системі управління.
Власний капітал – це фінансові засоби господарюючого суб'єкта, які належать йому на правах власності та використовуються для формування певної частини активів (так званих „чистих активів”).
У свою чергу позиковий капітал являє собою фінансові засоби, які залучають суб'єкти господарювання для формування іншої частини активів із зобов'язанням повернути їх позикодавцю в обумовлені строки. Позиковий капітал набуває форму фінансових зобов'язань підприємства. По таких зобов'язаннях зазвичай виплачуються проценти за користування позиковими фінансовими ресурсами, які залежать від норми позикового відсотка на фінансовому ринку, тривалості терміну використання цих ресурсів й ряду інших чинників. Позиковий капітал залежно від терміну його залучення поділяється на довго- і короткостроковий.
Таким чином, усі джерела формування капіталу підприємства можна поділити на три основних групи, що наведено на рисунку 6.1.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль III. Фінансова діагностика: аналіз формування капіталу та фінансової стійкості“ на сторінці 1. Приємного читання.
