де ФОП – фонд оплати праці;
ЧП – чисельність працюючих;
– середня заробітна плата 1 працюючого.
Математичну формулу, що виражає реальні зв'язки між аналізованими явищами, називають моделлю факторної системи. У найбільш загальному вигляді вона може бути представлена таким чином:
(1.2)
де у – результативна ознака;
– факторні ознаки.
Процес побудови аналітичного вираження залежності між причинами і наслідками називається процесом моделювання досліджуваного явища.
Виділяють три основних види зв'язків між явищами:
• 1) зв'язок, при якому один наслідок має одну причину. Наприклад, зниження ціни реалізації товару сприяє зростанню обсягів продажу;
• 2) зв'язок, при якому декілька наслідків мають спільну причину. Наприклад, підвищення заробітної плати призводить до збільшення витрат підприємств та одночасно обумовлює підвищення платоспроможного попиту населення;
• 3) ефект похибкової кореляції, коли явища змінюються спільно, проте зв'язку між такими змінами немає. Наприклад, одночасно зі зміною зовнішнього вигляду товару аналізованого підприємства та його окремих споживчих якостей відбулося банкрутство основного конкурента підприємства. Через певний час зросли обсяги продажу продукції аналізованого підприємства. На перший погляд таке зростання можна розцінити як результат зміни споживчих якостей і зовнішнього вигляду товару. Проте, реальні причини зростання продажів полягають в ефекті заміщення продукцією аналізованого підприємства вивільненої частки ринку конкурента.
Вивченню і аналізу підлягають лише два перших із наведених видів зв'язків.
За напрямами зміни зв'язки між явищами можуть бути прямими і зворотними. У першому випадку зростання (або зниження) факторної ознаки спричинює зростання (або зниження) результативної ознаки. Наприклад, зростання рівня рентабельності призводить до підвищення обсягів отримуваного прибутку підприємства. В другому випадку зростання (або зниження) факторної ознаки спричинює зниження (або зростання) результативної ознаки. Наприклад, зростання цін реалізації товарів може призводити до зниження попиту на них, а зниження собівартості продукції при стабільній ціні реалізації обумовить зростання обсягів отримуваного прибутку.
Поряд з виокремленням видів вирізняють два типи взаємозв'язків між явищами: 1) функціональні або жорсткодетерміновані та 2) стохастичні або ймовірнісні.
Зв'язок називається функціональним або жоосткодетермінованим. якщо кожному значенню факторної ознаки відповідає цілком визначене невипадкове значення результативної ознаки. Інакше кажучи, зв'язок у факторній системі буде функціональним, якщо при заданих початкових умовах вона переходить у єдиний, визначений стан.
Наприклад, при зростанні середньої доходності населення на 15% в еквівалентному розмірі зросте платоспроможній попит. Якщо у місті мешкає 25 тис. осіб і середній розмір одержуваного ними доходу з розрахунку на душу населення становить 3000 грн., то сукупний платоспроможній попит по місту сягає 75 млн. грн. У випадку зростання доходу на 15% середня доходність становитиме 3450 грн. з розрахунку на душу населення, а сукупний платоспроможній попит 86,25 млн. грн. (або на 15% більше, ніж попередньо).
Зв'язок називається стохастичним або ймовірнісним, якщо кожному значенню факторної ознаки відповідає безліч значень результативної ознаки, тобто визначений статистичний розподіл. Іншими словами факторна система називається ймовірнісною, якщо при тих самих початкових умовах вона може переходити в різні стани, що мають різні ймовірності.
Наприклад, усереднене зростання платоспроможного попиту на 15% може спричинити зростання обсягів придбання мешканцями міста товарів і послуг на будь-який відсоток від 0 до 15% (8; 10; 12% і т.д.). Адже серед означеного населення могли бути особи з початковим рівнем доходів 1800 грн., які швидше за усе витратять увесь обсяг додаткових доходів (270 грн.). Водночас, особи з високим початковим рівнем доходності (наприклад 20 тис. грн.) зможуть повністю або частково заощаджувати додаткові доходи.
Функціональні та стохастичні зв'язки принципово різняться. Тому їх вивчення здійснюється у різній послідовності та різними методами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологічні основи проведення діагностики“ на сторінці 2. Приємного читання.
