Розділ 2. Сутність корпоративного управління

Основні взаємозалежні і взаємообумовлені принципи, що визначають характер корпоративного управління в багатьох країнах, зводяться до максимальної відкритості та справедливості процесу управління корпораціями, серед яких можна назвати наступні1:

1. Наявність кодексу принципів - кожне акціонерне товариство має розробити свій кодекс принципів, яким керуються члени Спостережної ради та Правління. Ці кодекси призначені для чіткої регламентації взаємовідносин з акціонерами та зобов'язань товариства перед ними. Кодекс має стати нормою корпоративного управління. На практиці в корпоративному управлінні товариством слід дотримуватися кодексу принципів і доповідати акціонерам про будь-яке відхилення від нього. Учасникам корпоративних відносин необхідно періодично переглядати положення кодексу, що дасть змогу підтримувати стандарти корпоративного управління на належному рівні.

2. Справедливість - акціонерні товариства, що діють на ринку, повинні забезпечити однакове ставлення до всіх акціонерів, включаючи іноземних. Вони мають поважати інтереси міноритарних акціонерів та не вести діяльність, яка може завдати їм збитків. Одна акція має надавати її власникові право одного голосу на зборах акціонерів.

3. Встановлення процедури голосування - акціонерів слід своєчасно інформувати про збори та питання, що на них виносяться. Матеріали для обговорення та голосування мають бути чіткими, короткими та надавати адекватну інформацію, яка дозволяла би приймати на її основі рішення з питань, що розглядаються. Ці матеріали повинні розповсюджуватися своєчасно, щоби сприяти активній участі акціонерів у діяльності товариства. Голоси мають бути точно підраховані, а результати голосування, незалежно від його форми (особисте чи за довіреністю), - оприлюднені.

4. Прозорість - дійовість та конкурентність ринку ґрунтуються на відкритості. Якщо ринок не створює високого рівня довіри до себе та до наданої ним інформації, він втратить своїх акціонерів. За наявності різних типів звітності акціонерним товариствам слід дотримуватися загальновизнаних міжнародних стандартів, які забезпечують суспільству прозорість та відкритість діяльності товариства.

5. Звітність - члени Спостережної ради та Правління мають бути підзвітні акціонерам. Основну відповідальність Спостережна рада несе за розвиток стратегічного планування діяльності акціонерного товариства таким чином, щоб домінуючим чинником цієї діяльності було постійне підвищення стабільності акцій, а також за відповідність своїх членів і команди менеджерів завданням стратегічного планування. Спостережна рада та Правління мають бути відкриті для будь-якого запиту з боку акціонерів про стан та оцінку діяльності акціонерного товариства, ступінь ефективності функціонування адміністрації, оплату праці її членів, призначення членів Правління, біографічні відомості про них та про їхню майнову частку в товаристві, стратегічне планування. Можливість моніторингу діяльності товариства з боку Спостережної ради та акціонерів, а також узгодження інтересів менеджменту з інтересами акціонерів є ключовими факторами для подальшого вдосконалення системи корпоративного управління.

6. Стратегічне планування - вміння членів Спостережної ради та Правління бачити довгострокову перспективу розвитку товариства й планувати його діяльність відповідно до неї є запорукою нарощування капіталу за умов підтримки стратегічної лінії акціонерами.

Відповідно до Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України" від 26 березня 2001 року № 198/2001 на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку було покладено методологічне забезпечення запровадження та розвитку загальноприйнятих принципів корпоративного управління. На виконання Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 21 березня 2002 року № 280/2002 Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку забезпечила розробку національних принципів корпоративного управління. Поява такого документа як національні принципи корпоративного управління обумовлена передусім важливістю корпоративного управління та його впливом на розвиток інвестиційних процесів, на ефективність діяльності акціонерних товариств і їх конкурентоспроможність.

Принципи корпоративного управління містять ключові засади, на яких мають розвиватися корпоративні відносини в Україні, та конкретні рекомендації щодо якісного та прозорого управління акціонерним товариством відповідно до міжнародних стандартів.

Під час публічних обговорень проекту Принципів, які тривали впродовж липня-жовтня 2003 року в усіх регіонах України за участю представників акціонерних товариств, професійних учасників фондового ринку, державних установ, науковців, громадськості, інших зацікавлених осіб, були висловлені численні пропозиції щодо документа й загальна підтримка необхідності його прийняття.

У підготовці Принципів корпоративного управління також узяли участь члени Консультаційно-експертної ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Спеціальної робочої групи з питань корпоративного управління та прав акціонерів. Ці Принципи були затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 11 грудня 2003 року. Їх запровадження стане важливим кроком на шляху подальшого економічного розвитку та підвищення інвестиційної привабливості українських підприємств.

Мета прийняття Принципів корпоративного управління - викладення на підставі загальноприйнятих міжнародних стандартів корпоративного управління та з урахуванням національних особливостей і досвіду принципів та рекомендацій, необхідних для вдосконалення практики корпоративного управління в Україні.

Принципи корпоративного управління дають відповіді на запитання, як українським підприємствам подолати "кризу довіри" вітчизняних та іноземних інвесторів та як залучати фінансові ресурси на вітчизняному і на міжнародних фондових ринках. Вони містять найкращі стандарти та правила, які домінують в усьому світі на фінансових ринках і дотримання яких є однією з необхідних умов залучення інвестицій. Питання корпоративного управління важливі для всіх видів товариств, однак найбільшу актуальність вони мають для підприємств, котрі відчувають гостру потребу у фінансових ресурсах.

Окрім того, принципи корпоративного управління дають відповіді не тільки на запитання, як мобілізувати капітал, а і яким чином здійснювати належний контроль за його ефективним використанням. Відповідь на це запитання є ключовим завданням корпоративного управління й обумовлена вона проблемою, що виникла внаслідок розмежування функцій власності та управління і необхідністю приділення належної уваги захисту прав інвесторів в умовах, коли одні особи володіють товариством, а інші ним управляють.

З огляду на це принципи корпоративного управління адресовані насамперед тим українським підприємствам, яким потрібні інвестиції й котрі готові для їх залучення відповідати найвищим стандартам корпоративного управління. Потенційно це відкриті акціонерні товариства, акції яких купуються та продаються на організованому фондовому ринку.

Запровадження на практиці Принципів корпоративного управління мають здійснювати товариства, зокрема, через:

- повсякденне добровільне застосування принципів та рекомендацій щодо ефективного корпоративного управління;

- включення до внутрішніх документів товариства положень Принципів;

- розкриття на рівні річного звіту інформації щодо дотримання положень Принципів або аргументування причин відхилення від викладених у них рекомендацій.

У документі "Принципи корпоративного управління" висвітлені такі аспекти: