Розділ 2. Сутність корпоративного управління

Корпоративне управління багато в чому залежить від середовища, яке створюється в результаті цілеспрямованої діяльності державних органів із законодавчо-нормативного забезпечення корпоративної діяльності. Як в економічно розвинутих країнах, так і в країнах з перехідною економікою необхідна розробка загальних міжнародних стандартів і правил, законодавчо закріплених та впроваджених у практику, які гарантували би потенційним інвесторам надійність капіталовкладень та дозволили б отримувати повну, ясну й об'єктивну картину про ефективність діяльності компаній, структуру власності, механізм і методи інвестування.

Законодавча влада розробляє норми законів, практика напрацьовує корпоративні стандарти. Практика корпоративного управління, що відображає як міжнародний, так і національний досвід діяльності корпорацій у світі, дозволила створити систему стандартів корпоративного управління. Цю систему визначають міжнародні стандарти, національні стандарти (кодекси корпоративної поведінки) та моделі корпоративного управління, про які мова йшла раніше.

Дотримання міжнародних стандартів у країнах з перехідною економікою є резервом створення сприятливого інвестиційного клімату, зміцнення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості підприємств, розширення зовнішньоекономічних зв'язків. Тому регулятивні функції держави також є предметом вивчення корпоративного управління. Певну роль у корпоративному регулюванні відіграють так звані фінансові посередники.

Практика свідчить, що й у західних країнах з розвинутою ринковою економікою і досить сталими системами корпоративного управління їх зміст, форми та методи значно відрізняються.

Створення ефективної системи корпоративного управління як в економічно розвинутих країнах, так і в країнах з перехідною економікою зумовило розробку загальних міжнародних стандартів і правил, законодавчо закріплених та впроваджених у практику.

Поява загальноприйнятих стандартів корпоративного управління зумовлена, передусім, зростанням уваги до питань корпоративного управління в умовах глобалізації фінансових ринків, лібералізації руху капіталу. Це спроба встановлення загальноприйнятих, прозорих та зрозумілих в усьому світі "правил гри" на фінансовому ринку. Розробка міжнародних стандартів корпоративного управління є також відповіддю суспільства на світові фінансові кризи та прагненням до стабільності фінансових ринків.

Сьогодні вдосконалення корпоративного управління на національному рівні стало важливим напрямом зусиль багатьох країн. Одним з інструментів, який використовують для досягнення цієї мети, є запровадження національних принципів (кодексів) корпоративного управління. Приводом до появи цих документів стало:

- по-перше, усвідомлення неможливості вирішення всіх проблем, що існують у сфері корпоративного управління, винятково на рівні національного законодавства та необхідності їх урегулювання через запровадження етичних норм у практику корпоративного управління;

- по-друге, сприйняття корпоративного управління як важливого фактора національного розвитку та необхідної вимоги існування в умовах міжнародного конкурентного середовища.

Практика корпоративного управління відображає як міжнародний, так і національний досвід діяльності корпорацій у світі.

У формуванні загальних підходів до принципів корпоративного управління активну участь беруть не тільки влада великої кількості країн, а й недержавні організації та групи. Якщо зусилля державних органів спрямовані насамперед на вдосконалювання законодавства з метою закріплення обов'язковості визначених стандартів розкриття інформації про діяльність компаній, захисту прав акціонерів і забезпечення рівного ставлення до них, врахування інтересів інших зацікавлених сторін, то діяльність ділових кіл та інших недержавних структур і груп орієнтована на формування правил і процедур корпоративного управління, які були б добровільно прийняті діловими колами, відповідали б міжнародно-визнаним принципам і водночас враховували б національні особливості.

Результатом такої роботи стала поява в різних країнах так званих кодексів корпоративного управління - зводу добровільно прийнятих стандартів і внутрішніх норм, що встановлюють і регулюють порядок корпоративних відносин.

У країнах із найрозвиненішими ринками капіталу (Велика Британія, США, Канада) кодекси корпоративного управління з'явилися на початку 1990-х років. Вони регулювали практику корпоративної поведінки, зокрема питання забезпечення прав акціонерів і підзвітності керівництва компаній.

Найдосконалішими й найвідомішими стандартами національного рівня є:

o Кодекс Кедбері, сформований Комітетом під керівництвом Адріана Кедбері, Радою інформації, Лондонською фондовою біржею і професійною спілкою бухгалтерських службовців у 1991 р. у Великій Британії.

o Кодекс найкращої практики для німецького корпоративного управління, підготовлений Німецькою групою з корпоративного управління в січні 2000 р.

o Рекомендації комітету з питань корпоративного управління під головуванням М. В'єно (у редакції 1995-го і 1999 рр.), підготовлені групою, створеною Національною радою французької промисловості, Французькою асоціацією приватних підприємств і Рухом французьких підприємств.

o Принципи корпоративного управління Греції, підготовлені в 1999 р. Комітетом з питань фінансових ринків.

o "Основні напрями та проблеми корпоративного управління", підготовлені в 1994 р. Радою директорів "Дженерал моторз".

o Основні принципи та напрями корпоративного управління фондом цивільних службовців у відставці, що є найбільшим у світі пенсійним фондом й одним з найбільших світових інституціональних інвесторів.