Розділ «9. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЯК МАРКЕТИНГОВИЙ ПОКАЗНИК»

Ц і Цк - ціни досліджуваного товару і товару-конкурента.

На підставі цього О.І.Пампура робить висновок про те, що "збільшуючи Ьт і зменшуючи Ьє і Ц, поліпшуючи при цьому споживчі й економічні параметри виробу, підприємство може домогтися створення висококонкурентоспроможної продукції" [73,74].

Методика, запропонована О.І. Пампурою, дає чітке розмежування економічних і цінових параметрів, що прискорює аналіз параметрів даної сфери. Однак з технічною стороною ситуація не змінюється в порівнянні з попередніми авторами, що робить неможливим її застосування для товарів промислового призначення.

Крім того, застосовують і такий метод оцінки конкурентоспроможності, як "розробку списку головних параметрів, а потім простановку балів (наприклад, за п' ятибальною системою) усім виробам, порівнюваним між собою. У підсумку для кожного виробу формується деяка сума - інтегральний показник конкурентоспроможності: справа в тім, що експерти, проставляючи бали, порівнюють не виріб з виробом, а кожний із них з деяким "ідеальним" (що існує в уяві) образом найкращого в даному класі товару" [35].

Таким чином, підбиваючи підсумки, можна зробити висновок щодо необхідності для завоювання симпатії покупця: із двох ідентичних товарів за якістю він віддасть перевагу тому, який має більш низьку ціну, а при збігу ціни - товару з найвищими споживчими властивостями, або виробнику слід направити усі свої сили на зниження ціни (шляхом оптимізації собівартості і зниження рівня експлуатаційних витрат), або - на підвищення якості. О. І. Пампура наполягає на поліпшенні конкурентоспроможності товару, не тільки збільшуючи якість виробництва, але і шляхом удосконалювання нецінових факторів конкурентноздатності, таких як зниження ціни споживання; випуск наукомісткої продукції; мінімізація термінів постачання товарів; створення й удосконалювання системи збуту; сервісу; поліпшення служби сервісу.