Розділ 11. ОРГАНІЗАТОРИ ОПТОВОГО ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

2) на різниці в біржових цінах на товари, що зв’язані у виробництві та споживанні.

При проведенні таких операцій вивчають характер і ступінь зв’язаності, встановлюють стійке співвідношення цін між ними і використовують біржові ситуації, коли це співвідношення різко зміниться.

До товарів, зв’язаних у виробництві, можна віднести: сировинні товари та готову продукцію (цукровий буряк - цукор; нафта - бензин).

До товарів, зв’язаних у споживанні, належать взаємозамінні і взаємодоповнювані товари (свинина - яловичина; автомобіль - бензин; м’ясо - риба).

Здійснення спекулятивних операцій даного типу вимагає проведення ряду допоміжних операцій:

• 1 етап - підбираються окремі групи зв’язаних товарів, серед яких виділяються пари товарів з найбільш високим ступенем зв’язаності. Одні з таких товарів називаються »базовими», інші - »зв’язаними».

• 2 етап - на основі вивчення співвідношення цін між ними за тривалий період на даній та інших біржах регіону встановлюється звичайне стійке співвідношення цін між базовим і зв’язаним товаром.

• 3 етап - на основі вивчення біржової кон’юнктури виділяються ситуації різкого порушення звичайного стійкого співвідношення цін на зв’язані товари (табл. 11.5).

• 4 етап - вибираються товари з найбільшим ступенем порушення ЗССЦ і ухвалюється рішення про закупівлю одного із зв’язаних товарів.

Таблиця 11.5

При різкому збільшенні співвідношення цін слід купувати базовий товар (свинину); при різкому зменшенні співвідношення - зв’язаний товар (бензин);

3) на різниці в біржових цінах на окремі сорти одного і того ж товару.

Ці операції аналогічні попередній операції, тільки як базисний товар розглядається базисний сорт, а аналогом зв’язаного товару виступає товар іншого сорту. Наприклад: бензин А-76 - це базисний сорт; бензин А-93 - зв’язаний сорт. При різкому порушенні ЗССЦ між цими сортами товару ухвалюється рішення про початок спекулятивної операції;

4) на різниці в цінах на одні і ті ж товари на різних товарних біржах. Такі операції носять назву »арбітраж» або »арбітражні операції»;

5) на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф’ючерсний контракт на нього. Механізм цих операцій заснований на тому, що звичайно для кожної біржі по кожному товару характерне стійке співвідношення цін на реальний товар і ф’ючерсні контракти (ціни ф’ючерсних контрактів звичайно дещо вищі, оскільки операції з ними на відміну від операцій з реальним товаром не вимагають витрат щодо зберігання та доставки цих товарів). Якщо співвідноиіення цін порушується, то в очі* куванні вирівнювання цього співвідношення можна здійснити спекулятивну операцію. Із здійсненням цих операцій пов’язані дві біржові ситуації - »контанго» та »беквордейшн».

»Контанго» є ситуацією, при якій ціни за ф’ючерсними контрактами істотно перевищують ціни на реальний товар. Така ситуація виникає в тих випадках, коли пропозиція реального товару зростає і відповідно збільшуються витрати щодо його зберігання. Можливе також підвищення цін на ф’ючерсні контракти, коли прогноз біржової кон’юнктури дає підставу припускати, що в майбутньому періоді постачання реального товару на біржу скоротяться.

Ситуація »контанго» може мати місце і при здійсненні операцій по реальному товару типу »спот» та »форвард».

Наприклад, на ринку какао-бобів ціна по операціях »спот» складає 890 ф. ст. за 1 т, з постачанням через 2 місяці. Якщо до моменту постачання ціна на ринку, як і раніше, буде 890 ф. ст., то його виграш складе: 915 - 890 - 25 ф. ст. Якщо ціна »спот» перевищить ціну його форвардного контракту і складе 920 ф. ст., то, маючи той же реальний прибуток від першого етапу операції, торговець матиме упущену вигоду у розмірі 5 ф. ст. (920 - 915). Ця упущена вигода виникла, оскільки спекулянт вже продав какао-боби по 915 ф. ст.

Якщо ж ціна на ринку »спот» впаде нижче за ціну закупівлі (припустимо, до 800 ф. ст.), то на першому етапі, як і в минулих ситуаціях, є реальний прибуток - 25 ф. ст„ але упущена вигода і тут має місце, і складає 10 ф. ст. (890 - 880). Цю вигоду можна було б використовувати, якби спекулянт не купував на першому етапі наявні какао-боби, а зробив би це безпосередньо перед постачанням їх за форвардним контрактом на ринку »спот».

В цьому випадку для спекулянта вигідніше купити на біржі реальний товар і поставити його за форвардним контрактом, а наявні какао-боби зберігати для здійснення подальших операцій при вигіднішому співвідношенні цін.