Розділ «11.4. Оптові продовольчі ринки в комплексі інфраструктури товарного ринку»

Ефективність ринкової економіки безпосередньо залежить від інфраструктури ринку, яка повинна забезпечувати оптимальне поєднання інтересів продавців і покупців. Будучи сполучною ланкою між виробником і споживачем, ринкова інфраструктура дає можливість виробникам реалізувати вироблену продукцію, а покупцям створити умови та придбання товару в необхідному асортименті та кількості. Посередницькі функції виконують не тільки різноманітні торговельні підприємства, але і допоміжні служби, що спеціалізуються на товарах, характері й обсязі торгових операцій. Помітне місце серед таких допоміжних служб займають оптові продовольчі ринки, що виконують функцію розсіяною супермаркету.

Розвиток мережі оптових продовольчих ринків обумовлений проблемами продовольчого забезпечення країни. Розпад державної централізованої оптової торгівлі продовольчими товарами, приватизація оптових і роздрібних підприємств, ліквідація централізованої системи розподілу сільськогосподарської продукції та продовольства сприяли руйнуванню системи просування продовольчих товарів до споживачів, що склалася. Все це вимагало знаходження нових підходів до організації оптової торгівлі та руху продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини.

Оптові продовольчі ринки (ОПР) - це місце купівлі-продажу конкурентоспроможної сільськогосподарської сировини і продовольства оптовими і роздрібними торговельними підприємствами і приватними торговцями.

Практично в усіх великих містах Бельгії, Німеччині, Іспанії, Франції, Італії, США та інших країн такі ринки існують вже багато років. Вони є величезними базами, де виробники, фермери та зовнішні оптовики безпосередньо продають сільськогосподарську продукцію підприємцям сфери переробки і господарям різних магазинів.

Один з перших оптових продовольчих ринків виник в Англії в ХІ-ХП ст. і до сьогоднішнього дня він юридично захищений королівським указом, в якому встановлені права та обов’язки ринку щодо забезпечення необхідних умов для розміщення товарів і людей, надійності та безпеки пропозицій і попиту, фінансового захисту операцій. Встановлені також і правила поведінки партнерів на ринку. Після Другої світової війни в Західній Європі оптові продовольчі ринки зайняли провідне місце в продовольчій розподільній системі.

Понад ЗО років тому оптові продовольчі ринки ЗО країн створили Всесвітній Союз ОПР, що є деякою противагою монополістам та іншим олігархічним структурам, що діють на продовольчому ринку світу. Головне завдання Всесвітнього Союзу ОПР - формування методів, механізмів та інструментів боротьби з бідністю. В усьому світі визнається, що ОПР - це місце суспільної оцінки продовольчих товарів без втручання монополій, »природний інструмент» економічної рівноваги.

Оптові продовольчі ринки в Україні створені і працюють у

Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Одеській, Сумській та Полтавській областях, АР Крим та інших регіонах. Піонером створення оптового продовольчого ринку в Україні став Харків. Харківський оптовий продовольчий ринок одержав статус базового з метою опрацювання типової моделі основних ланок створюваної ринкової мережі розподілу продовольства в Україні.

Наявність оптових продовольчих ринків дозволяє:

1) підвищити економічну ефективність розподільчої мережі за рахунок оптимізації вантажопотоків;

2) підтримати вітчизняного товаровиробника;

3) раціонально використовувати сховища і складські приміщення, скорочувати втрати продукції і витрати обігу;

4) локалізувати тіньову торгівлю і тим самим збільшити надходження податкових відрахувань до бюджету держави;

5) здійснювати жорсткий контроль за якістю товарів;

6) забезпечувати суб’єктів ринку інформацією про попит і пропозицію в регіоні;

7) створювати нові робочі місця.

Продукти, що поставляються в місто через такі ринки, обходяться покупцю значно дешевше, ніж за схемою постачання продовольством, що склалася через посередників.

Основні завдання створюваних оптових продовольчих ринків включають наступне:

1) відновлення міжрегіональних господарських зв’язків, що дозволяє здійснювати інформаційну взаємодію всіх ринків;