Розділ 11. ОРГАНІЗАТОРИ ОПТОВОГО ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Інфраструктура товарного ринку

Гра на зниження здійснюється продажем спекулянтами ф’ючерсних контрактів з метою їх подальшого відкупу за нижчою ціною.

Гра на підвищення здійснюється покупкою ф’ючерсних контрактів з метою їх подальшого продажу за вищою ціною.

Як спекулянти на товарних біржах можуть виступати різні категорії учасників. Дуже часто цим займаються професійні дилери - члени ф’ючерсних бірж, які здійснюють операції від свого імені за свій рахунок і на свій ризик.

У той же час спекулянти на товарних біржах можуть бути і непрофесійними - різні організації й окремі особи (так звана »публіка»), що торгують за посередництвом брокерських фірм.

Біржових спекулянтів можна поділити на великих і дрібних.

За методами ведення операцій, стратегії й тактики торгівлі розрізняють:

1) позиційних спекулянтів - які утримують свою позицію протягом декількох днів, тижнів і навіть місяців. їх прогноз базується на довгостроковій динаміці цін, а короткострокові коливання не беруться до уваги;

2) одноденних спекулянтів - які утримують позицію протягом одного дня, чекаючи істотного руху цін протягом дня (це члени біржі, які здійснюють операції в залі);

3) скалперів - вони ведуть торгівлю в залі виключно в своїх інтересах, використовуючи при цьому щонайменші коливання цін. Протягом дня вони продають і купують велику кількість контрактів, а до кінця дня їх закривають. При невеликому прибутку за однією операцією вони одержують необхідний рівень прибутку за рахунок обсягу операцій. Діяльність скалперів сприяє ліквідності ринку, оскільки на них припадає велика частина операцій;

4) спредерів вони використовують різницю цін на різні, але взаємозв’язані ф’ючерсні контракти. Прибуток спредера може виникнути при використанні певного співвідношення цін на контракти за одним товаром з різними термінами або за різними товарами з одним терміном.

Спекулятивні операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових операцій - спочатку па покупку, а потім на продаж реального товару або ф’ючерсних контрактів. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається, кінець кінцем, тим, наскільки ціна продажу відрізнятиметься від цін покупки.

При цьому слід знати одне біржове правило - на суму прибутку, що одержується одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати інші їх учасники.

Спекулятивні біржові операції можуть бути засновані:

1) на динаміці (підвищенні або зниженні) біржових цін на реальні товари або на ф’ючерсні контракти.

При здійсненні цих операцій з реальним товаром проводиться його закупівля на біржі з негайним постачанням або з постачанням у майбутньому періоді з розрахунку на подальше підвищення цін.

При здійсненні спекулятивних операцій за операціями »спот» необхідно рахувати додаткові витрати на зберігання товарів і темпи інфляції, оскільки продаж товарів за цінами, збільшеними за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить.

Наприклад, у процесі здійснення спекулятивної біржової операції товар був куплений за ціною 100 грн. за одиницю на загальну суму 100 тис. грн. Через місяць цей товар був проданий за ціною 110 грн. за одиницю. При зберіганні товару протягом місяця темп інфляції становить 10%. Таким чином, ціна зросла до 110 грн. і виключно під впливом інфляції — 100 х 1,1 = 110 грн. Номінальні .й прибуток за цією операцією становить (110-100-- 3) = 7 тис. грн. Проте купити аналогічний товар у даний час можна, тільки витративши на нього на 10 тис. грн. більше. Отже, реальний прибуток не одержаний, а сума збитку становить 3 тис. грн. (10 - 7).

При здійсненні спекулятивних операцій, заснованих на динаміці цін, з ф’ючерсними контрактами, операції укладають як з розрахунку на підвищення, так і з розрахунку на зниження цін на них у майбутньому періоді.

Покупець ф’ючерсного контракту, який укладає угоду з розрахунку на те, що ціна на нього зросте, називається »бик», а сама операція носить назву »довга».

Продавець ф’ючерсного контракту, який укладає угоду з розрахунку на те, що ціна на нього знизиться, називається »ведмідь», а сама операція носить назву »коротка»;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Бєлявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. ОРГАНІЗАТОРИ ОПТОВОГО ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ“ на сторінці 24. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. СУТЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРНОГО РИНКУ

  • Розділ 2. СУТЬ І ЗМІСТ ІНФРАСТРУКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ

  • Розділ 3. ПРИНЦИПИ Й ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МАРКЕТИНГОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ

  • Розділ 4. МАКРООРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • Розділ 5. ПІДПРИЄМСТВА ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ

  • Розділ 7. ВИРОБНИЧА І ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Розділ 8. ТОРГОВО-ПОСЕРЕДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ

  • Розділ 9. ІНФОРМАЦІЙНА Й ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Розділ 10. РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ

  • Розділ 11. ОРГАНІЗАТОРИ ОПТОВОГО ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ
  • 11.2. Аукціони: суть, види, порядок проведення

  • 11.3. Виставки та ярмарки - суть, цілі, види, порядок проведення

  • 11.4. Оптові продовольчі ринки в комплексі інфраструктури товарного ринку

  • Розділ 12. ЛІЗИНГ

  • Розділ 13. ПЕРСОНАЛЬНИЙ ПРОДАЖ

  • Список літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи