Розділ 11. ОРГАНІЗАТОРИ ОПТОВОГО ОБІГУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

3) виставлення ціни;

4) встановлення певного порядку в торговельній практиці різних учасників ринку - впорядкованість і чесність у торгівлі;

5) доступність і відвертість інформації для всіх учасників біржової торгівлі, що примушує їх вести конкуренцію в рівних умовах.

Покупець ф’ючерсного контракту називається стороною, що має довгу позицію (long), а продавець - стороною, що має коротку позицію (shot).

Покупці контрактів виграють від підвищення цін, оскільки вони зможуть одержати товар за ціною нижчою від поточної.

Продавці виграють від падіння ціни, оскільки вони уклали контракти за ціною вищою від поточної.

Для виконання контракту продавець може просто купити то-аар за новою, нижчою ціною, і поставити його за ф’ючерсним контрактом. Проте на практиці ф’ючерсні контракти украй рідко завершуються реальним постачанням. Більшість із них завершується шляхом здійснення зворотної (офсетної) операцій

Особливість укладення ф’ючерсних операцій на відміну від контрактів на реальний товар полягає у тому, що ф’ючерсні операції обов’язково реєструються в Розрахунковій палаті. З моменту такої реєстрації продавець і покупець перестають бути прямими суб’єктами акту купівлі-продажу, здійснюючи свою діяльність безпосередньо лише з Розрахунковою палатою. Розрахункова палата служить гарантом виконання операції за ф’ючерсними контрактами.

Для того щоб сплатити різницю між передбачуваною в контракті офсетною і реальною ціною (якщо ціна підвищується), продавець укладає офсетну угоду, тобто операцію на покупку такої ж партії товару за новою, вже реальною ціною на момент закінчення ф’ючерсної операції. Покупець також укладає офсетну угоду на продаж такої ж партії товару за новою ціною й одержує виграну різницю. При укладенні офсетного контракту ф’ючерсний контракт ліквідовується.

Наприклад, продавець продав у березні контракт *на певний товар з позицією на вересень за ціною 1000 грн., а у вересні реальна ціна склала 1200 грн. У цьому випадку продавець як сторона в операції, що програла, повинен сплатити різницю в 200 грн. шляхом укладення офсетної операції на такий же контракт на суму 1200 грн.

Утримувач довгої позиції (покупець) може продати контракт або новому учаснику, що не має дотепер зобов’язань за цим ф’ючерсним контрактом, або утримувачу короткої позиції (продавцю), який таким чином закриває свою операцію.

Позиції, які залишаються відкритими до кінця періоду постачання, повинні бути виконані шляхом постачання реального товару. Здача реального товару проти ф’ючерсної операції носить назву »тендер».

Одна з характеристик ф’ючерсного контракту - це тривалість його дії, тобто період від відкриття торгівлі контрактом на певний місяць до закінчення торгівлі контрактом на певний місяць до закінчення торгівлі цим контрактом. Цей параметр називають »глибиною контракту». На різних біржах і по різних товарах він різний, але в цілому торгівля відкривається в середньому за 12-24 місяців до закінчення терміну контракту.

Причини, через які ф’ючерсні операції не закінчуються реальною передачею товару, наступні:

1) для продавця умови біржових контрактів не завжди прийнятні для реального постачання, тобто не завжди зручна стандартна якість, якої слід дотримуватися;

2) для покупців постачання за біржовими контрактами зв’язане з незручностями і додатковими витратами та труднощами. Покупцям до останнього часу не відомі такі важливі елементи будь-якої операції, як:

• конкретний сорт товару;

• конкретне його місцезнаходження;

• термін протягом місяця постачання, в який він одержить товар.

Всі ці питання згідно з умовами біржових операцій вирішуються на розсуд продавця.