Розділ 7. ВИРОБНИЧА І ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

7.1. Суть виробничої діяльності у сфері обігу

Концепція маркетингу припускає орієнтацію економіки на повніше й ефективніше задоволення споживчого попиту за рахунок розвитку необхідних сервісних послуг та орієнтацію на них споживачів.

Частка послуг у валовому національному продукті розвинених індустріальних країн сьогодні сягає понад 2/3 загального обсягу, а число тих, що працюють у сфері послуг, досягло 77% загальної кількості зайнятих.

Широке надання сервісних послуг є основним чинником, що визначає кінцевий результат ефективного функціонування виробництва та обігу.

Поняття »послуга» має два значення:

1) дія, що приносить користь іншому;

2) господарські зручності, що надаються кому-небудь. Надання послуг поступово перетворюється на самостійний

вид діяльності комерційно-посередницьких структур, які за своєю спрямованістю можна поділити на дві великі самостійні групи:

1) послуги, що направлені на індивідуальне споживання і звичайно надаються юридичними особами;

2) послуги, що направлені на індивідуальне кінцеве споживання і надаються, як правило, фізичним особам.

З цього виходить, що послуги є об’єктом комерції і розглядаються як конкретний товар, що виливає на результати економічної корисної діяльності комерційної фірми. Чим вища якість послуг, тим більшу корисність (дохід) вони приносять фірмі, яка надає їх.

Згідно зі стандартом ISO 8402-86 якість послуги визначається як сукупність її властивостей і характеристик, які надають їй здатність задовольняти обумовлені потреби.

Склад і види торговельних послуг можуть бути найрізноманітнішими, виходячи з умов руху товару й інформаційно-комерційного обслуговування учасників ринкових відносин.

При цьому діяльність оптових підприємств, крім функцій реалізації товарів, включає широкий спектр послуг, оплачуваних як постачальникам-виробникам товарів, так і підприємствами роздрібної торгівля та іншими споживачами.

Послуга як товар, має характерні відмінні риси:

1) невловимість, невідчутність або нематеріальний характер;

2) нерозривність виробництва і споживання послуги, тобто на відміну від товарів, послуги не можна виробити про запас, їх можна реалізувати в основному при появі замовлень клієнтів;

3) неоднорідність, або неоднакова якість виконання послуг, пов’язана з кваліфікацією працівників чи ж з відсутністю конкуренції, недоліком функціонування системи зв’язків з громадськістю;

4) незбережуваність.