N – кількість робочих днів у році, дні;
S – потреба в продукції, яка замовляється, од.
Отриманий результат може бути скоригований на основі експертних оцінок.
Величина замовлення в системі з фіксованим інтервалу часу між замовленнями розраховується таким чином:
РЗ = МБЗ – ПЗ + ОС,
де РЗ – розмір замовлення, од.;
МБЗ – максимальний бажаний запас, од.;
ПЗ – поточний запас, од.;
ОС – очікуване споживання продукції за час поставки, од.
Перевагою цієї системи є відсутність необхідності ведення систематичного обліку запасів на складі. Недоліки її полягають в необхідності іноді замовляти незначну кількість товару, а при непередбачуваному інтенсивному споживанні ресурсу виникає небезпека витрачання запасу до настання чергового моменту замовлення. Тому систему з фіксованим інтервалом часу між замовленнями доцільно застосовувати при незначних витратах на замовлення продукції, високій вартості заготовлюваних матеріалів і рівномірному їх витрачанні (споживанні).
Модифікацією цією системи є система з фіксованою періодичністю поповнення замовлення до постійного рівня. Тут, крім максимального рівня, встановлюється також мінімальний і якщо розмір запасу знижується до такого рівня раніше від настання моменту чергового замовлення, здійснюється замовлення понаднормово. Решту часу така система діє як система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.
Найчастіше система з фіксованою періодичністю поповнення замовлення до постійного рівня орієнтована на роботу з товарами, які характеризуються значними обсягами та коливаннями попиту.
Основна перевага її полягає у виключенні дефіциту матеріалів, а недоліком є необхідність ведення постійного контролю рівня запасів.
У тому разі, коли система управління запасами має лише два параметри – максимальний і мінімальний рівні запасів, а інтервал між послідовними замовленнями і розмір замовлення чітко не фіксується, застосовується система “мі- німум-максимум”. Тут замовлення на поставку чергової партії подаються при зниженні запасу до мінімального рівня, а розмір запасів регулюється максимальним рівнем запасів.
Така система орієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення і доставку замовлення – настільки значні, що є співставними з втратами від дефіциту запасів товару. В зв'язку з цим її доцільно застосовувати для тих товарів, які характеризуються незначними обсягами попиту.
8. Логістичний ланцюг та його елементи. Принципова схема логістичних ланцюгів
Елементи (ланки) логістичної системи в певному порядку формують логістичний ланцюг.
Логістичний ланцюг – це лінійно упорядкована множина фізичних і/або юридичних осіб (постачальників, посередників, перевізників тощо), які безпосередньо беруть участь у доведенні конкретної партії товарів до споживача.
Взаємовідносини у такому ланцюзі формуються на основі замовлень і пропозицій на ринку виробництва сировини (зі своїми виробниками, посередниками, споживачами), виробництва і споживання продукції відповідних асортименту та якості, виконання робіт, надання послуг.
У логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки як (рис. 2.5):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 2. ОБ'ЄКТИ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЛОГІСТИКИ“ на сторінці 8. Приємного читання.