Розділ «ТЕМА 2. ОБ'ЄКТИ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЛОГІСТИКИ»

Важливим аспектом діяльності логістичної системи є підтримка обсягів матеріальних запасів на рівні, достатньому для безперебійного постачання всіх підрозділів необхідними матеріальними ресурсами за умови забезпечення економічної ефективності всього процесу переміщення матеріального потоку. Вирішення цього завдання досягається за допомогою формування системи управління запасами.

Система управління запасами – це сукупність заходів і засобів регулювання обсягу запасів, підтримання їх у певних оптимальних розмірах, організації безперервного контролю за поставками й оперативного планування запасів.

Регулювати обсяги запасів можна шляхом зміни величини партії поставки, інтервалу між поставками, а також цих двох параметрів одночасно.

На практиці основними системами управління запасами є система з фіксованим розміром замовлення та система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (з фіксованою періодичністю замовлення). Усі інші системи базуються на їх основі.

Найбільш простою і поширеною є система з фіксованим розміром замовлення. У ній розмір замовлення (обсяг поставки) є постійною величиною, яка не змінюється за жодних умов роботи системи, а чергові поставки здійснюються через нерівномірні інтервали часу.

При цьому розмір замовлення повинен бути не лише раціональним, але оптимальним, тобто найкращим. Відповідно оптимальний розмір замовлення розраховують за формулою Вілсона:

де EOQ – оптимальний розмір замовлення, од.;

С0 – витрати на поставку однієї партії замовленої продукції, грн.;

S – потреба в замовленому продукті, од.;

Сu – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

і – частка витрат зберігання в закупівельній ціні одиниці продукції, %.

Замовлення на поставку чергової партії товару подається при зменшенні розміру запасу на складі до встановленого критичного рівня, який має назву “точка замовлення”. Таким чином, інтервали часу між черговими поставками залежать від інтенсивності витрачання (споживання) матеріальних цінностей виробником або споживачем.

Регулюючими (визначальними) параметрами системи з фіксованим розміром замовлення є потреба у відповідній продукції, оптимальний розмір замовлення, час поставки і можлива затримка поставки.

Основними розрахунковими параметрами системи є страховий (гарантійний) запас, пороговий рівень запасу, максимальний бажаний запас.

Таку систему іноді називають “двобункерною”, оскільки можна уявити, що запас зберігається у двох бункерах (ємностях). З першого бункера матеріальні цінності витрачаються з моменту надходження чергової партії до моменту подачі замовлення, а з другого – в період між подачею замовлення і його виконанням, тобто в так званий заготівельний період.

Недоліком системи з фіксованим розміром замовлення є необхідність систематичного обліку руху залишків матеріальних цінностей на складі з метою недопущення моменту досягнення “точки замовлення”, а також необхідність сталого заготівельного періоду.

У системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями продукція замовляється і надходить на склад через однакові проміжки часу, а розмір замовлення регулюється завдяки зміні величини партії поставки.

Регулюючими параметрами цієї системи є максимальний бажаний запас та інтервал часу між двома замовленнями чи черговим надходженням товару.

Розрахунок інтервалу часу між замовленнями здійснюється за формулою:

де I – інтервал часу між поставками, днів;