Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

Слова "теорія", "форма пізнання", "явище", "прояв закономірності" - позначають дескриптивні терміни. Слова "будь-який", "є" фіксують логічні терміни. Саме ці терміни утримують незмінним значення 1 і 2 висловлювань. Незмінність ця забезпечується схемою "Будь-який ... є...". Що б ми не підставили на місце пропусків у цій схемі все одно отримаємо загально стверджувальне судження, яке буде істинним, коли справді кожному предмету з деякого класу належить приписувана у цьому судженні ознака.

2. Характеристика дескриптивних термінів

Розглянемо види дескриптивних і логічних термінів. Дескриптивні терміни поділяються на:

- терми,

- предикатори,

- функціональні знаки.

До логічних термінів відносять зв'язок між дескриптивними термінами в середині висловлювання, зв'язки між висловлюваннями, кількісні характеристики дескриптивних термінів, які фіксують предмет думки в судженні.

Спочатку проаналізуємо дескриптивні терміни.

Терм - це слово або словосполучення, яке позначає окремі предмети (Наприклад, "Дніпро", "Центральне тіло Сонячної системи", "9" тощо).

Терми бувають постійні і змінні.

Далі йдеться лише про постійні терми. У структурі висловлювання терми виконують роль логічного предмета або входять складовою частиною в логічний присудок. Наприклад,

1) "Марс є планета",

2) "Варшава є столиця Польщі".

У першому висловлюванні терм "Марс" виконує роль логічного підмета, а у другому - терм "Польща" виконує роль складової частини логічного присудка.

Бути логічним присудком терми не можуть. У природній мові терми виражаються власними іменами. Графічно терми виділяють лапками.

1. "Абстракція" - слово латинського походження.

2. "Бути електропровідним" - фізична властивість.

3. "Бути ровесником" - симетричне відношення.

4. "Київський університет ім. Тараса Шевченка розташований на Володимирській вулиці" - розповідне речення.

У кожному з цих випадків терм називає конкретний об'єкт: у 1 і 4 терм називає предмети, у 2 - властивість, у 3 - відношення.