Розділ 2. Логічний аналіз означень і спонукань

1. Здобути шукане знання за допомогою органів відчуття. Наприклад, щоб відповісти на питання "Чи падає дощ?", достатньо поглянути на простір, відкритий для дощу, й отримане органами відчуттів вербалізувати (виразити за допомогою слів).

2. Здобути шукане знання на носіях знань. Шукані знання можуть бути відображені в різному вигляді в певних предметах, які можна назвати носіями знань. Це може бути пам'ять людини, друковане видання, електронний чи будь-який інший носій інформації. Скажімо, на питання: "Чи є птахи, які не літають?", можна отримати відповідь зі знань, які є в пам'яті. Водночас у пам'яті людини знання містяться у вигляді образів (наприклад, у вигляді візуальних образів) й у вигляді знаків, тобто у словесному вигляді. Отже, щоб сформулювати відповідь на згадане питання, можна послідовно відтворити в своїй уяві образи всіх птахів, яких ми сприймали безпосередньо чи опосередковано (у телевізорі або на малюнку), і водночас давати відповідь на питання: "Чи кожен з них літає?". Якщо ми натрапимо на образ такого птаха, про який знаємо, що він не літає, або якого в польоті не сприймали, то це буде підставою для формулювання відповіді. З іншого боку, знання про здатність птахів літати ми можемо пам'ятати в абстрактному вигляді, тобто в формі речень, які згадуємо, актуалізуємо у відповідній пізнавальній ситуації. Наприклад, людина пам'ятає речення "Чого не поклав, не бери", "Не все те золото, що блищить", пам'ятає значну кількість знань, засвоєних під час навчання у вигляді речень, пам'ятає у вигляді речень ті знання, з якими має справу найчастіше у фаховій діяльності.

3. Отримати шукане знання шляхом міркувань, тобто або шляхом дедукції (шляхом оприявнення одних знань з інших; дедукція - це формулювання в явному вигляді тих знань, які вже є в неявному вигляді), або шляхом формування припущень. Прикладом формування відповіді шляхом дедукції є така пізнавальна ситуація. Якщо людина перебуває на першому поверсі, а навпроти високий будинок і через вікно не видно неба, то в разі падіння дощу на питання "Чи є на небі хмари" ця людина без жодних інтелектуальних зусиль дасть ствердну відповідь. Водночас ці знання вона отримала не від органів відчуття (очима вона не сприймає неба), ці знання виведено на підставі знання умовного зв'язку, відомого людині ("Якщо падає дощ, то на небі є хмари (адже дощ - з хмар)").

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!